Чому це Перемога?

Хтось називає бій під Крутами трагічною сторінкою історії України. Разом з тим цей бій дав можливість українській делегації у Брест-Литовську укласти мирну угоду з Німеччиною, а отже, боротися за право бути незалежною. Цей шанс Україні тоді дали націоналісти, які навіть у найгірших умовах вірили в перемогу. Вони діяли, втілюючи на практиці те, що потім стало складовою Декалогу українського націоналіста. “Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи”, — сказано у Декалозі. І молоді крутяни без вагань кинулися у смертельний бій.

На жаль, тоді Україна впала під ударами московських загарбників. Але подвиг Героїв Крут через десятиліття дав приклад самопожертви воїнам Української повстанської армії. А сьогоднішні крутянці — воїни, котрі обороняли Донецький аеропорт, Дебальцево. Українські воїни і в минулому, і в сучасному давали шанс політичному керівництву України знайти союзників і підтримку у боротьбі з  агресором.

За що боролися?

Безперечно, ми, нащадки, маємо собі задавати питання: за що гинули українські воїни минулого тоді, коли навколо було стільки зневіри? Більше ста років тому в тилу загону патріотів під Крутами, у Києві та Ніжині, розгорнувся більшовицький путч. Комуністичні пропагандисти тоді діяли так само, як і сучасні кремлівські. Вони перекручували факти, очорнювали молоду українську державу. Переконували, що найважливіше — це хліб і видовища, а своя держава не потрібна.

Та мужні хлопці під Крутами боронили свою українську державу. Вони боролися за майбутнє, в яке вірили. Вони розуміли, що без свободи українського народу, здатного самостійно господарювати на своїй землі, не буде добробуту. Інакше будуть занепад і рабство. Вони стали великим прикладом для наступних поколінь борців за Україну.

Такі ж переконання і почуття мають воїни сучасної України. Вони стоять і тримають фронт навіть тоді, коли чують розмови про “втому від війни”, про “мир за будь-яку ціну”, про потребу “скоротити витрати на армію”. Бо, як і Герої Крут, це патріоти, які розуміють — без української держави не буде добра українському народу.

Що треба пам’ятати?

Щороку з наближенням відзначення річниці бою під Крутами у Тернополі проводиться акція, коли молодь відвідує каземати колишнього ізолятора НКВС-МГБ-КДБ. Там відчувається стогін сотень тисяч українців, які втратили життя, пережили тортури. Там приходить розуміння важливості збереження демократії, самоврядності, свободи, власної держави.

День Героїв Крут це також постійне нагадування суспільству — за будь-яких умов потрібно підтримувати свою національну армію. Будувати свою національну державу, готову захищати свій народ. Більше ста років тому заклики до “миру за будь-яку ціну” зруйнували молоду Українську державу. Сьогодні ми повинні запобігти такому руйнівному сценарію.

Історія дає нам уроки. Вчить цінувати своє право бути вільними. Коли комусь здається, що “тарифи”, “корупція”, “високі ціни” важливіші за загрозу втрати державності, нехай згадає Героїв Крут, вояків УПА, Небесну Сотню, героїв ДАПу і тисяч інших, хто жертвував здоров’ям і життям за мир.

Нехай кожен, хто не розуміє різниці між своєю і чужою державою, відвідає музей політв’язнів та репресованих у Тернополі чи в іншому місті. Тоді прийде розуміння, що від катувань, вбивств, безправ’я і рабства нас відділяють лише наша держава і наша армія. Всі інші проблеми українці подолають крок за кроком. А от втративши свободу, — втратимо не просто можливість називатися українцем, а й бути людиною, як це вже було в минулому.

Сергій Надал,міський голова Тернополя