Британська письменниця Джоан Роулінг нещодавно опинилася в центрі скандалу через своє висловлювання, яке розцінили як зневагу по відношенню до транслюдей. Бажаючи прояснити свою позицію, авторка «Гаррі Поттера» написала велике есе, в якому зізналася, що в юності стала жертвою сексуального насильства, а також аб’юзу (принизливі стосунки, де одна людина обезцінює іншу, постійно порушує її особисті межі як фізичні, так і психологічні – ред.) у своєму першому шлюбі.
Вирішив не відмовчуватися й перший чоловік Роулінг, якого вона, власне, і звинуватила. Жоржі Арантес, від якого в письменниці є донька, заявив, що не жалкує, що свого часу «вмазав» жінці.
Почалося все з того, що Джоан у своєму Twitter висміяла заголовок статті, де говорилося про «людей, які менструюють» замість того, щоб використати слово «жінки». Оскільки письменниці й раніше закидали трансфобію, її допис спричинив ефект вибуху бомби в мережі.
«Дж. К. Роулінг про причини, які спонукають її говорити на теми статі та гендеру», – есе-відповідь з такою назвою письменниця розмістила на своєму сайті. На думку Джоан, агресивний трансактивізм та цькування людей за їхні висловлювання створюють у суспільстві атмосферу страху. А популяризація цих ідей призводить до того, що велика кількість молодих людей калічать себе, помилково вирішуючи, що народилися не в тому тілі.
«Більшість людей, мабуть, не в курсі – я точно не була, коли починала як слід вивчати це питання – що десять років тому більшість людей, які бажали змінити стать на протилежну, складали чоловіки. Нині співвідношення змінилося. У Великій Британії спостерігається збільшення кількості дівчат, яких відправляють на зміну статі, серед них надзвичайно багато дівчат із аутизмом», – зазначила Роулінг.
Письменниця не виключає, що певний відсоток людей справді потребує зміни статі. Але їй видаються цілком переконливими дослідження, які вказують: 60-90% тінейджерів, які страждають на гендерну дисфорію (розлад гендерної ідентичності), її просто переростуть, якщо дати їм час.
Власне, сама Джоан не виключає, що якби вона народилася на 30 років пізніше, її би в певний момент дуже непростої юності теж могла би привабити перспектива перестати бути жінкою.
«Спокуса втекти від жіночності була би величезна. Тінейджером я страждала від тяжкого обсесивно-компульсивного розладу особистості. Якби я знайшла в онлайні спільноту та співчуття, яких не мала в своєму безпосередньому оточенні, вважаю, мене могли би переконати перетворити себе на сина, якого мій батько волів би мати і відкрито про це казав», – поділилася вона.
На думку письменниці, «інклюзивна» лексика на кшталт «менструатори», «люди з вагінами» дегуманізує та принижує жінок, яким і без того нелегко в мізогіністичному суспільстві.
Роулінг підкреслила, що вона досі жодного разу відкрито не говорила про те, що є жертвою домашнього та сексуального насильства. Як висловилася письменниця, зі свого першого, «жорсткого» шлюбу вона «втекла з певними труднощами».
«Я згадую про ці речі тепер не тому, що намагаюся позбирати співчуття, але з солідарності з величезною кількістю жінок із такими ж історіями, яких звинувачують у нетерпимості через те, що їх непокоїть тема місць, призначених для представників однієї статі… Я хочу, щоби трансжінки були в безпеці. Водночас я не хочу, щоби вроджені дівчата та жінки були в меншій безпеці. Коли ви відчиняєте навстіж двері туалетів та роздягалень для кожного чоловіка, який вірить чи відчуває, що він – жінка – так, як я вже говорила, сертифікати з підтвердження гендеру тепер можуть видаватися без жодної потреби в операції чи гормонотерапії – ви відчиняєте двері для всіх та кожного чоловіка, який захоче увійти. Ось проста правда», – наголосила вона.
Колишній чоловік Роулінг її есе не читав. Принаймні на той момент, коли він дав коментар британським виданням.
«Не було ні домашнього насильства, ні сексуального. Я їй вмазав, але я її не аб’юзив, – заявив Жоржі Арантес. – Не було регулярного аб’юзу. І я не шкодую, що їй вмазав».
Свого часу Арантес навіть пояснив причину того конфлікту. Джоан хотіла піти від нього, забравши доньку, якій на той момент було 4 місяці.
«Вона відмовлялася йти без Джессіки… Мені довелося витягати її з будинку о 5-ій ранку, і я визнаю, що дуже сильно вмазав їй посеред вулиці», – розказував Арантес.
Забрати доньку Роулінг тоді вдалося лише з допомогою поліції. Вона кілька тижнів переховувалася з немовлям у друзів, а потім переїхала з Португалії назад до Британії.