— Парашутний спорт окриляє — у прямому і переносному значенні, — сміється Настя. — Відколи майже три роки тому вперше спробувала політати під куполом парашута, уже не можу без надихаючого відчуття польоту..

Навіть точну дату свого першого стрибка пам’ятаю — 2 вересня 2017 року. Я давно мріяла про це, а як реалізувати — не знала. Пам’ятаю, просто шукала в інтернеті «Стрибки з парашутом, Україна»… Прочитала, що втілити свою давню мрію в життя можна у Львові на аеродромі Цунів — загорілася, записалася, поїхала туди і стрибнула. Відчуття — незабутні! А от мамі про те, що наважилася на стрибок із парашутом, розказала аж пів року по тому — аби не хвилювати її зайвий раз і аби вона мене не шпетила: «Ти що, з неба впала?!» (Сміється, — авт.) Більше того, я і на роботу на Цунівському аеродромі влаштувалася — укладати парашути, їжджу туди щовихідних. А зараз ще й проходжу американську парашутну програму навчання вільному падінню AcceleratedFreefall (AFF), аби здійснювати самостійні стрибки з різних висот. Усе, аби бути ближче до неба!

Поміж злетами і падіннями
— За спеціальністю я фінансист, — розповідає Настя. — По закінченню навчання у ТНЕУ влаштувалася працювати бухгалтером. Але уже зовсім скоро зрозуміла, що така робота — це явно не моє, я там хіба мучилася… (Сміється, — авт.) Побачила оголошення, що магазин туристичного спорядження Gorgany у Тернополі шукає продавця-консультанта і подала своє резюме, за якийсь час мені перетелефонували і я почала там працювати. Звісно ж, працювати із туристичним спорядженням і не любити мандри та всілякі активності просто неможливо! Часто із задоволенням подорожую, люблю і гори, і море, і лижі, і SUP, але небо для мене — це щось особливе!..
Перший стрибок з парашутом був для мене «дебютом» у багатьох планах: я до того не літала на літаках і для мене ще й це було в новинку-диковинку… А як втекло в п’ятки серце, коли наш випускаючий інструктор на висоті відкрив двері літака і мені в обличчя вдарив потік крижаного повітря! У всіх, хто сидить поруч тебе в літаку і такий же новачок, як і ти, очі такі перелякані-перелякані… (Сміється, — авт.) Але сам політ — це суцільний захват! А після приземлення емоції та адреналін просто зашкалюють. Політ новачка під розкритим парашутом триває кілька хвилин, але цей стрибок від страху до приливу радощів і щастя залишає яскравий слід на все життя. І не дивно, що чимало людей прагнуть пережити ці незабутні відчуття знову і знову. Я була свідком багатьох історій, коли люди приїхали, стрибнули раз, тоді другий і третій, а тоді залишилися працювати на аеродромі, ставши частиною нашої чималої «парашутної сім’ї». Ми всі закохані у небо і вже не можемо без нього…
Мрія заввишки три тисячі метрів
— Наразі у мене «за плечима» 21 стрибок з парашутом. Не «аж», а «всього лиш», але далі буде більше. (Сміється, — авт.) Найбільша висота, з якої я стрибала, – це 3 300 метрів. Про що думається у небі? Зараз, коли проходжу курс AFF, я сконцентрована суто на виконанні завдань і тут уже не до «метеликів» у животі… Є мандраж, але він контрольований. Коли почала працювати на аеродромі, бачила різні випадки. Дехто перед стрибком поводився так, ніби готувався попрощатися з життям (Сміється, — авт.) Дехто сідав у літак і… передумував! Пригадую, як до нас прийшла пара закоханих: хлопець, аби підтримати дівчину, вирішив теж стрибнути «за компанію», щоб показати, що це зовсім не страшно. У результаті вона стрибнула, а він — ні… (Сміється, — авт.) Перед стрибком усі такі серйозні, а після нього просто фонтанують емоціями! — ділиться Настя.
У нашому клубі «Файна-DZ» на аеродромі Цунів (https://www.facebook.com/finedzcom/) можна спробувати три типи стрибків. Найпростіший варіант — самостійний стрибок з круглим («в народі» — десантним) парашутом з висоти 800 м. Ви просто вистрибуєте з літака і не треба нічого робити, парашут відкривається автоматично. Це чудовий старт, щоб ознайомитись з небом. Ще є так званий стрибок static-line. Це стрибок з парашутом типу “крило” з висоти 1200 м. Він потребує уже ретельнішої підготовки, але значно триваліший та емоційніший! І тандем-стрибок з інструктором — ви стрибаєте з висоти понад 3200 м, надійно причіплені до досвідченого інструктора та перебуваєте в вільному падінні майже 40 секунд! Після чого інструктор відкриває парашут типу “крило”, і, якщо будете чемні, навіть дасть вам покерувати цим парашутом… З вами також стрибає повітряний оператор, який проводить фото- та відеозйомку і на землі, і в небі, і в результаті ви отримаєте класний кліп з фіксацією свого подвигу!
Я уже спробувала усі три види стрибків. Мої улюблені — стрибок static-line та тандем-стрибок з інструктором. Чи дороге задоволення парашутний спорт? Найдешевше обходиться стрибок з круглим парашутом — 1200 гривень, стрибок static-line обійдеться у 2200 грн., найдорожчий — тандем-стрибок з інструктором — 4600 грн.

З парашутом жарти погані, адже у нього немає почуття гумору
— У людській уяві парашутний спорт пов’язується з ризиком для життя — тривога, однак, значно перебільшена. Мене часто запитують: «А якщо парашут не відкриється?» Так от, механізм самого парашута настільки продуманий, що він не підводить і просто не може не відкритися. Плюс завжди є ще запасний парашут. Але якщо усе зробив правильно, то відкривати другий не доведеться, — каже Анастасія. — Це тільки для людей, які не «літають», парашутизм виглядає як щось неймовірне… Хоча голова на плечах має бути завжди. Знаєте, як кажуть: «З парашутом жарти погані, адже у нього немає почуття гумору»… А ще головне – не «накручувати» себе перед стрибком і налаштовуватися на позитив.
На аеродромі є лікар, котрий проводить попереднє обстеження: провіряє загальний стан людини, тиск, пульс. У небо не пускають тих, у кого високий тиск. Не бажано також стрибати з парашутом, коли нещодавно були травми ніг чи є серцево-судинні проблеми. А ще парашут досить важкий – це треба врахувати тим, у кого є проблеми з хребтом чи грижі.
З обов’язкового «спорядження» потрібна пара зручного взуття на ногах. Не думайте, що у парашутному спорті зручне взуття — це кеди. У нашому випадку найзручніші — військові бутси, особливо для стрибка з десантним парашутом, в якому досить жорстке приземлення. І, звісно, в усіх варіантах потрібен зручний одяг. А найголовніше — сміливість та бажання. Що б я порадила усім тим, хто хоче зробити свій перший крок із літака у безкрай неба і поки що не наважується? Просто зробити це! Політ триває близько трьох хвилин – це незабутні відчуття, які ні з чим не зрівняти. Словами це не передати. Треба обов’язково спробувати! Нині своє майбутнє я однозначно бачу пов’язаним із парашутним спортом. Для мене це і спорт, і задоволення, і любов!