Спробував себе й в політиці – депутат Тернопільської обласної ради, колишній голова Теребовлянської районної державної адміністрації. Нині балотується на посаду Теребовлянського міського голови. Ми вирішили детальніше розібратися, хто він і чого від нього чекати.

 — Юрію Івановичу, що вас не влаштовує у нинішній ситуації в Теребовлянській громаді? Чому йдете до влади?

 — Відповідь на ваше запитання я почав би не з проблем міста і громади, а глобальніше – з політичної ситуації в країні. Нажаль ми скочуємося в безодню корупції, беззаконня, чиновницького розбою та несправедливості. Ми наступаємо на одні і ті ж граблі, втрачаємо шанс за шансом на розбудову гідного життя для себе і своїх дітей. Не вчимося на помилках, забуваємо про ту жертву, яку принесли борці за українську державність різних епох, і приносять сьогодні на Сході України у війні з Росією. Ми втрачаємо країну, бо нею намагаються керувати люди, які або не вміють думати і працювати, або дивляться тільки, де б украсти.

 — Така ситуація в країні відображається і на місцевому рівні?

— Абсолютно. І це стосується не лише Теребовлянської громади, а я впевнений, що й інших громад також. До влади на всіх рівнях повинні прийти нарешті люди, які почнуть дбати про країну і мають досвід серйозних справ, тобто чітко зможуть відповісти на питання, «Що треба робити?» і «Як треба правильно робити?». Яким не потрібне корупційне збагачення. Які розуміють, що країну треба змінювати, поки не пізно.

— Кандидати завжди розповідають про проблеми і впевнено заявляють, що знають, як їх вирішувати, а прийшовши до влади займаються іншими справами і людям довго доводиться чекати змін…

 — Я прийшов саме справу й зробити. І робитиму її, що б не сталося. Виборами вона не починалася, виборами і не закінчиться. Вже багато років я роблю реальні справи в Теребовлянській громаді і зупинятися не збираюся, як би не закінчилися для мене вибори. Вже час зайнятися розвитком нашої громади по-справжньому, ми повинні створити умови для розвитку вже існуючих підприємств, залучити інвесторів, які б започаткували нові виробництва і створювали робочі місця. Крім того, розвитком громади ми будемо займатися на основі можливостей краю – це вирощування і переробка сільськогосподарської продукції, налагодження виробництв, нарешті візьмемося за розвиток туризму. Все це треба робити не одноразовими акціями, а стратегічно і на постійній основі.

Я бачу багато справ і можливостей, знаю як їх реалізувати і багато вже реалізував, будучи головою райдержадміністрації і депутатом обласної ради. Але ще дуже багато доведеться зробити, щоб розбудувати громаду і відродити Теребовлю.

— Ви маєте такий колосальний досвід управлінця і мабуть вам неозброєним оком видно, чого зараз найбільше потребує Теребовля?

 — У мене як кандидата є два напрями роботи. Перший – це те, що можна зробити в Теребовлі, а другий – потреби Теребовлянської ОТГ. Отже, якщо говорити про об’єднану територіальну громаду, то ми виходимо з того, що ми є сільськогосподарським районом, і в першу чергу треба розвивати цей напрям за рахунок створення нових робочих місць. Бо ми всі знаємо, що коли немає роботи – немає села.

— Як можна в селах створити нові робочі місця?

— Мені доводилось багато разів бути у Польщі, і я бачив як живе польське село. У нас в селі немає роботи, а в Польщі – не вистачає робочих рук. Бо у Польщі кожен має невеликий бізнес. Один вирощує огірки по 2 см, другий – по 3 см, третій – по 4 см. Кожен зайняв свою нішу, і вся продукція іде на експорт.

Ми маємо створювати сільськогосподарські кооперативи. Не здавати молоко тільки на молокозавод, а створювати свої молочні кооперативи. Не продавати полуницю перекупщикам, які доїхали до села і «ощасливили» селян, а продавати самим і лобіювати свої інтереси. До речі, в Тернопільській області вже є приклади успішних кооперативів – в Кременці і Почаєві громади вирощують так малину. А поляки там вже побудували завод, де приймають ту малину на переробку.

Таким чином, другий крок відродження села – будівництво невеликих переробних підприємств і створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу. І тут треба буде всім разом докласти великих зусиль з залучення капіталу. Сюди повинні прийти інвестори, але для цього їм потрібно створити умови. А виграють від цього всі: і громада в цілому, оскільки бюджет буде наповнюватися за рахунок оподаткування доходів фізичних осіб, і кожен її житель, бо будуть створені нові робочі місця.

— Як створити такі умови, щоб зайшов інвестор?

— Іноді для цього достатньо просто посунути паркан (в прямому і переносному значенні цього слова) і не брати хабарів. Коли я був головою районної адміністрації, до мене прийшли підприємці, які хотіли побудувати офісний центр в Теребовлі. Я спитав в чому проблема, чого з цим питанням треба йти до голови району? А виявилось, що попереднє керівництво не давало дозволу на будівництво, бо для цього треба було на метр-два посунути паркан стадіону, і вимагали за цю послугу хабарі. Паркан пересунули і за декілька днів розпочалося будівництво. Сьогодні це окраса Теребовлі, яку всі знають як «китайська стіна».

— А, які питання треба вирішувати в Теребовлі терміново?

— Як господарник, і колишній голова районної адміністрації я скажу про головне, хоча багато хто ховає голову в пісок і це питання замовчує. Бо простіше пообіцяти і навіть покласти плитку на набережній, ніж займатися реальними справами. А головна проблема Теребовлі така – у нас не працюють очисні споруди. Так, це не популярна тема, адже ніхто не побачить, що там на мільйони зробили під асфальтом. Але як можна в 21 столітті не мати очисних споруд, коли в Теребовлі 91 багатоквартирний будинок? Куди йдуть ті нечистоти, і до чого ми йдемо? Як можна облаштовувати набережну і гуляти там з дітьми, коли ми дихаємо нечистотами? Я вважаю це завданням №1 в місті.

— В теребовлянській ОТГ розгортається напружена боротьба, зареєстровано 6 кандидатів на посаду міського голови, хтось іде з партійною підтримкою, хтось з адмінресурсом. З чим ідете ви на ці вибори.

 — Ще на початку цього складного року я прийняв для себе рішення іти на вибори і очолити ОТГ. Жодних сумнівів щодо спроможності виконати взятий перед людьми обов’язок не маю. Адже ще з дитинства навчився і виборювати, і доводити, і згуртовувати, і вести за собою, і відповідальність на себе брати.

А що стосується напруженої боротьби, то вона почалася ще задовго до офіційного старту кампанії і вона справді жорстка, іноді навіть на межі фолу. Я ж ще задовго до виборчої кампанії дав собі обіцянку не вступати в брудні сутички, не збирати негативної інформації про інших кандидатів, не нагнітати навколо них нездорової напруги. Кожен з нас по-своєму сильний, у кожного є свої слабкості. Хтось давно вже покаявся за свої провини, якщо вони були, а хтось і тепер продовжує іти гріховним шляхом. Кожному відповідати за своє.