Перламутрово-білі, яскраво-помаранчеві, ніжно-рожеві та насичені вишневі. Круглі, овальні, подовгасті, шишкоподібні і зовсім екзотичні, аж очі розбігаються!.. Деякі – вкриті маленькими голочками, інші обходяться без них, треті наче загортаються своїми відростками, а є й такі, що замість гострих голок вкриті м’якими ворсинками, наче пухом… Від крихітних, сантиметрових, і до величезних, розміром у кілька кулаків! Усе це я про… кактуси з колекції шумчанки Галини Яцкової! Їх у колекції жінки нині понад дві сотні, різних сортів та видів. Попри це, сама жінка скромно називає себе аматоркою у світі професійних кактусистів. «Моя колекція ще досить молода, – зазначає пані Галина. – У ній переважно мініатюрні кактуси – саме вони мені до вподоби найбільше, кожна рослинка – це просто маленьке велике диво!»

Щоб кактуси не тільки кололися, а й цвіли

– Розведенням та колекціонуванням кактусів я захопилася ще зі школи, – розповідає жінка. – Удома завжди було багато вазонів, але саме кактуси – це моя особлива пристрасть. Щось мені дарували, щось я купувала та збирала по друзях-знайомих… То були ще «доінтернетні» часи, в які не було звідки почерпнути інформацію про догляд за рослинами, і так сталося, що коли я поїхала на навчання до іншого міста, кактуси знищили шкідники, більше того, і наступну колекцію, яку я зібрала потім, також… Але я не здавалася, і, озброївшись знаннями зі спеціалізованих форумів, фактично утретє зібрала колекцію – найбільше у ній мінікактусів, які поміщаються у горщик діаметром 6-7 см. Більшість із них я виростила з насіння кілька років тому, хоча є й «старожили» із попередніх колекцій. Не можу сказати, що кактуси – примхливі рослини, насправді, коли знаєш агротехніку їх вирощування, мороки з ними небагато. Просто потрібно знати, що вони люблять, і при відповідному догляді кактуси будуть тішити своїх власників яскравими квітами.

За освітою я фінансист, нині працюю бухгалтером, – каже пані Галина. – Моя «колюча колекція» для мене – віддушина, люблю я цю справу! Проте не кактусами єдиними – компанію їм у мене вдома нині складають вишукані орхідеї, теж дуже екзотичні аденіуми (їх ще називають «троянди пустелі»), різноманітні суккуленти. Біля квітів я відпочиваю душею, заряджаюся позитивними емоціями.

З часом кактусів стало так багато, що нині вони займають ціле приміщення: чоловік змайстрував для них на подвір’ї спеціальний тент, під яким вони проводять усе літо, а з настанням холодів я заношу їх до кімнати. Узимку кактуси не потребують поливу: для них виділена окрема прохолодна кімната, з листопада і до кінця лютого у них фактично «сплячка», а вже з березня починаю їх обприскувати від шкідників і поливати. Холодна зимівля кактусів – секрет їх успішного цвітіння. Сезон цвітіння першими розпочинають крихітні ребуції та мініатюрні айлостери – вони починають набирати бутони уже з кінця лютого. У цих кактусів залежно від виду може бути навіть по 20-30 квіток на одній рослині. Коли вони починають так рясно і щедро цвісти, самого кактуса за квітами навіть не видно! Це неймовірна краса! Одні кактуси квітнуть два-три дні, інші, наприклад мамілярії, можуть цвісти упродовж усього сезону, деякі види кактусів квітнуть навіть тричі у рік! Коли одні кактуси відцвітають, «естафету» підхоплюють інші види – у нашій оселі кактуси квітнуть аж до вересня-жовтня. А мамілярії тішать око цвітом ще навіть нині! Але скажу чесно, мені кактуси подобаються навіть тоді, коли без квіток, тож можна сказати, що вони тішать око цілорічно!

Колючі «екзоти» дивовижних форм і кольорів

– Для справжнього кактусиста важливо виростити рослину з насіння, – зазначає Галина Яцкова. – А це потребує і часу, і вмінь. Є такі вибагливі види, коли з двадцяти насінин (замовляю їх по інтернету в професійних кактусистів або купую на виставках) сходять лише дві… А ще деякі види кактусів ростуть дуже повільно – буквально кілька міліметрів за рік. А розсаджувати їх – це узагалі, я вам скажу, філігранна, «ювелірна» справа! (Сміється, – авт.) Річ у тім, що «дитятка» кактуса при пересаджуванні доводиться брати пінцетом-щипцями, бо ж і малесенькі, і колючі!

Навіть синок Устимко, якому ще тільки рочок, коли бачить, як я беруся до вазонів, уже собі тягнеться до пінцета – помічник росте, квітколюб! Хоча уже знає, що пальчиками до кактуса – зась, бо ж «коль-коль»! (Сміється, – авт.) Перефразовуючи відомий вислів, я б сказала: «Любиш кактуси, будь готовий і до колючок». Є кілька видів кактусів, які «жалять» ду-у-же болюче!

Наприклад, опунції надзвичайно красиві і оригінальні, але її дрібнесенькі колючки дуже важко витягнути, і дискомфорт від них неймовірний! Хоча ту ж таки опунцію, до речі, мексиканці навіть у їжу вживають: в неї їстівні не тільки плоди, а й листки – подушечки. Листки рослин очищають та додають у салати, супи та популярну в Мексиці страву – тако. Плоди та сік використовують для приготування джемів, варення, сиропів. Читала, що смак стиглих плодів опунції залежить від сорту, але може бути схожим на полуницю, кавун, диню, інжир, банани та цитрусові. Але я, добряче поколовшись до опунції, вирішила, що це – явно не моє… (Сміється, – авт.) Ще одна цікавинка — лофофора. Вона має в собі сильну наркотичну речовину — мескалін. Нею зараз дуже цікавляться лікарні, адже, на відміну від наркотиків, мескалін не викликає звикання. Американські аборигени використовували цей кактус як галюциноген.

У колекції пані Галини є кактуси найрізноманітніших форм – і оригінальні шишкоподібні тефрокактуси, і дуже цікаві телокактуси-біколори з квіткою двох відтінків рожевого, і жовто-чорні лобівії яйо…

23

— Ще є дуже багато цікавих «колючок», якими хотілося б поповнити свою колекцію. Навіть від чоловіка чекаю не букетів троянд чи тюльпанів, а кактусів! – сміється жінка. – Якось він запропонував мені: «Давай я тобі подарую нового кактуса, але сама собі вибереш. Ми пішли у квітковий магазин і я… вийшла звідти, так нічого і не купивши: увесь їх асортимент у мене уже був! Замовили «обновку» в інтернеті. (Сміється, – авт.) Загалом розводити кактуси – доволі «бюджетне» захоплення, особливо, коли самостійно вирощувати їх з насіння, хоча чим екзотичніший і рідкісніший вид, тим дорожче він коштує. Але коли заходжу в кімнату, дивлюся на різноманіття їх кольорів і форм, на неймовірної краси яскраві квіти, то розумію, що це мій справжній кактусовий кРАЙ!