Ще два роки тому на іконі Всецариці вперше з’явилося миро, на якийсь час воно припинило виділятися, а тиждень тому знову потекло по склу, ніби сльози. Багато прочан з усіх куточків Західної України приїжджають на це святе місце, моляться біля ікони, відомо про зцілення. Служить біля джерела отець Ростислав Смірнов, який народився і проживає у Монастириськах. Священник хоче побудувати храм біля підніжжя пагорба, на якому в давнину був чоловічий монастир.

Ікону поблагословив старець Григорій на Афоні
— Джерело Всецариці в Монастириськах освятили з нагоди того, що на цій горі кілька століть тому був чоловічий монастир, який заснував чернець із Києво-Печерської лаври, — розповідає отець Ростислав. — Власне тому наше місто й назвали Монастириськами. Під час татарських набігів святиню спалили, там не залишилося навіть хреста. З підніжжя гори витікають джерела, на одному з них у 2014-ому році ми поставили фігуру Божої Матері, згодом побудували каплицю і хочемо в майбутньому звести храм. Я — місцевий, тому дбаю за духовне відродження міста. Коли вступив до семінарії, при підтримці людей і з благословення владики Дмитра Григорака, єпископа Бучацького, взявся розбудовувати це місце. Облаштували там купіль. Думав на честь кого зі святих освятити джерело. Здебільшого купелі називають на честь святої Анни, а я вирішив на честь Богородиці Всецариці. З цією іконою мене познайомила колись сусідка, яка молилася до Всецариці за оздоровлення від важкої хвороби. Ця ікона зцілює від духовних і фізичних хвороб. Ікону для нашої каплиці я придбав у Свято-Успенській Почаївській лаврі. Вона невеликого розміру — як два аркуші А4. Це звичайна ікона, без якоїсь надзвичайно мистецької цінності, але, як бачимо, Богородиця зіслала на неї свою благодать. У 2017-ому році я їздив на гору Афон, взяв з собою ікону, щоб прикласти до оригіналу, який зберігається на Святій горі. Її поблагословив відомий на горі Афон старець Григорій. Згодом ікона Всецариці побувала зі мною в усіх монастирях, я прикладав її до різних оригіналів чудотворних ікон.
Диво під час молитви отця Степана Барновського
Вперше ікона Всецариці в Монастириськах замироточила у 2018-ому році. Помітили віряни диво під час молитви отця Степана Барновського із Заліщицького деканату.
— 8 червня 2018-го року отець Степан приїхав з рідними до джерела. Молився біля ікони Богородиці за своє оздоровлення, бо мав важку недугу, — розповідає отець Ростислав. — На очах його родини та інших вірян ікона замироточила. Я тоді не був на місці. Приїхав, побачив на склі ікони густу рідину темно-жовтого кольору, схожу на мед. До слова, отець Степан тоді відчув фізичне полегшення. Але недуга була невиліковна, цьогоріч навесні священник упокоївся в Господі. Його рідні, до слова, пережили чимало випробувань, бо саме починалася пандемія. Після похорону отця поширювали інформацію, що нібито там могли заразитися священники. Один отець згодом помер, інших обстежували. Це було певне переслідування церкви, адже, бачимо, як зараз сприймають карантин… Але з Господом ми все пройшли.
Мироточіння нашої ікони Всецариці час від часу поновлюється. Тиждень тому я зайшов до каплиці і побачив, що знову з’явилося миро. Можливо, це знак благодаті, адже нещодавно джерело Всецариці узаконено церковною владою. Кілька днів тому владика Дмитро Григорак видав нам три декрети: першим — визнав нашу святиню паломницьким місцем, другим — проголосив ікону чудотворною як мироточиву, третім — призначив мене туди настоятелем. Ці роки ми молилися там з людьми без певного статусу святині. Але віряни хотіли, щоб святиня була узаконена. Через диво мироточіння бачимо, що Богородиця благословила нашу ікону, щоб люди отримували ласки. Не всі навіть давні ікони мироточать, а тут маємо таку благодать. Загалом я дуже обережний із такими свідченнями, бо на світі є один Чудотворець — Господь. Якщо щиро молитися до Нього, то отримаєте те, що просите. Щоправда, є багато чинників, які можуть наблизити людей до Бога. Люди по-різному ставляться до див у нинішній час, але ті, що вірять, отримують ласку з Неба. Кожному дається за його вірою. Свідчень про оздоровлення біля нашої ікони Всецариці є багато. Торік приїжджав до нас юнак із Надвірної. У нього діагностували онкологію. Супроводжувала його сестра. У нас нема храму, в теплу пору року тримаємо ікону в каплиці, а на зиму переносимо до пані Ганни, яка живе поруч і доглядає за святинею. Отож, юнак з сестрою попросилися посидіти всю ніч у неї вдома біля ікони. Молилися і відчули сильне тепло. Коли хлопець згодом поїхав на обстеження до Києва, то був вражений до глибини душі — медики не виявили у нього недуги. Пригадую ще один випадок зцілення. Мешканка Монастириськ косила косаркою, трава забила ножі, засунула руку, щоб почистити і сильно обтяла. Лікарі сказали, що треба нарощувати шкіру. На понеділок призначили операцію. А в неділю жінка прийшла до ікони, попросила матінку Божу про допомогу. Приклала руку до ікони і щиро молилася. Коли наступного дня розмотала руку в лікаря, він був вражений. «Що ви робили? У вас наросла шкіра! Це нереально!» — здивувався лікар. «Просила в Богородиці», — відповіла. Операція вже була непотрібна. До святині приїжджають багато людей, які борються з онкологією. Отримують полегшення біснуваті. На іконі нині знову виділяється миро — насиченого янтарного кольору, з приємним ванільним запахом. Я би хотів передати краплину мира на дослідження, але наразі не знаю, де таке проводять в Україні. Мріємо побудувати тут церкву (вже залили фундамент), щоб люди приїжджали, молилися, отримували благодать.