П’ятниця, 24 липня 2026
• Норвезький депутат-волонтер прибув до Тернополя велосипедом • Три предмети – по 200 балів: успіх випускника Тернопільського ліцею №15 • Сергій Притула охрестив сина Марка у Києво-Печерській Лаврі • “Бути батьком на фронті — це бачити, як росте твоя дитина, лише через екран телефона” • Втекла від війни та відкрила три ювелірні магазини в Тернополі • Перша проща священничих родин до Зарваниці об’єднала понад 200 паломників • У Тернополі дружини полеглих воїнів висадили квітник пам’яті на честь Героїв • «Разом зайшли — разом вийдемо». Понад три місяці гвардієць тримав оборону і вивів поранених побратимів • Корупційний «конвеєр» в лікарнях Тернополя • У психоневрологічній лікарні Тернополя відкрили куточок духовної літератури • Російську мову вилучили з переліку захищених в Україні • У Тернополі влітку працюватимуть два луна-парки • На Тернопільщину приїхала молодь із прифронтової Харківщини • Зупинилося серце відомої лікарки з Тернополя • Галицький камерний оркестр виступить із благодійним концертом у Тернополі • Відкрито реєстрацію на відбіркові змагання «Ігри Ветеранів 2026» зі стрільби з луку, настільного тенісу та кросфіту • Відкрий свої «Ресурси»: у Тернополі відбулися 13-ті Наукові пікніки • У Тернополі в приміщенні ТЦК знайшли застреленим 46-річного чоловіка • Пройшов шість кілометрів. На Тернопільщині розшукали 6-річного хлопчика • Бенефіс Оксани Малінович: яскрава, багатогранна і натхненна
«Ви хоч у тюрму їздите, а моя дорога – тільки на цвинтар…»

Опубліковано: 18 Грудня о 12:29 120


Торік у червні Окружний суд Перемишля виніс вирок водієві українського туристичного автобуса, який спричинив автокатастрофу.


На апеляцію потерпілі родини не подавали. Нині водій відбуває покарання в сусідній країні. Трагедія сталася 17 серпня 2018 року в селі Лещава Долішня на Підкарпатті. На небезпечній ділянці, яку називають «серпантином смерті», водій порушив правила дорожнього руху — розігнав автобус, на крутому повороті не зумів повернути і з’їхав в урвище. Автобус перекинувся, 54 пасажирів травмувалися — хто більше, хто менше, а троє осіб загинули. Серед загиблих — Володимир Палащук з Тернополя. Разом із дружиною Тамарою вони їхали побачити Відень. Мандрівка Європою була подарунком для дружини на її День народження.

— Водієві «світило» 12 років тюрми, але суд дав лише 6,5 року. Це, звісно, дуже мало, адже троє загиблих, багато пасажирів того злощасного рейсу досі мають проблеми зі здоров’ям, — каже Тамара Палащук. — У дівчини з Черкас не розгинається рука, у жінки-хореографа із Самбора була зламана спина, тож вона не змогла повернутися до повноцінного життя, у мене — викривлений палець… Багато пасажирів отримали серйозні травми, десь у п’ятьох людей були переламані ключиці. Ми спілкувалися після аварії лише з кількома особами, тому не знаю, що всі інші пройшли за ці два роки. На апеляцію ми не подавали, бо навряд чи щось би змінилося. Мені в польському суді надали адвоката, але чи він сильно був зацікавлений добиватися справедливого покарання для винуватця аварії. Не знаю, які пом’якшуючі обставини врахував суд, що дав лише половину від максимального покарання. Я просила в суді дати йому суворе покарання.

Розглянули справу в суді дуже швидко — за три засідання, на четверте оголосили вирок. Я і мої рідні їздили до Польщі на розгляд справи, інші потерпілі — ні, бо не мали змоги добиратися в сусідню країну. Не знаю, чи засуджений оскаржував вирок, мені не повідомляли з суду. Як і невідомо, в якій саме тюрмі він відбуває покарання, але він там як на курорті — поправився. Водій — з Львівщини. У суді мовчав, я не чула пояснень, чому сталася аварія. Якось до мене на вокзалі підійшла дружина водія. «Мені теж важко, доводиться їздити в тюрму в Польщу…» — почала виправдовуватися. «Ви хоч в тюрму їздите, а мені залишається тільки на цвинтар», — зітхнула я у відповідь. Суд визначив мені моральну компенсацію у розмірі 10 тисяч злотих, але водій не має ніякого майна, з дружиною розлучений, тому це тільки сума на папері. Смерті на совісті водія, адже він порушив правила, ризикував життями близько пів сотні людей. Удар припав на частину автобуса, де ми сиділи. Володя отримав сильні травми, жінка, яка сиділа переді мною, загинула…

Стараюся менше згадувати про аварію, але все нагадує про чоловіка. Ніколи не забути… Моя розрада — синочок Володя. Цьогоріч він пішов у перший клас. Ми відразу йому сказали, що тато помер. Приховувати не могли, бо і на вулиці люди говорили, і діти знали. Все одно би десь почув, тоді мені було б важче пояснювати. Тепер разом ходимо на цвинтар, молимося за нашого татка.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

До Тернополя велосипедом прибув депутат парламенту Норвегії, громадський діяч і волонтер Йонас Саєд, який обрав незвичний формат підтримки України...


Рубрика: , , Опубліковано: о 21:15


Андрій Шимків отримав по 200 балів з математики, хімії та історії України...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 18:09


Відомий волонтер і громадський діяч Сергій Притула із Тернопільщини охрестив свого наймолодшого сина Марка у Києво-Печерській лаврі...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 18:05


Світлини тернопільських бійців із власними дітьми опублікували в День батька на сторінці 44 окремої артилерійської бригади у Фейсбуці...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 17:47


Історія переселенки з Краматорська надихає не опускати рук навіть у найскладніших ситуаціх...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 19:04


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
16 Липня
21 Червня
20 Червня
14 Червня