Три роки волонтерка Любов Солтис із Плебанівки Теребовлянської громади носить жалобний одяг. Втрата 20-річного сина Володі — болюча рана, яку не гоїть час. Три роки мати усіма силами добивається справедливого покарання для винних у смерті сина. 8 червня 2018-го на товаристві «Колос-2» у Теребовлі під час будівельно-монтажних робіт загинув її Володя. Менш як рік перед тим, 3 серпня 2017-го, на тому ж об’єкті трагічно обірвалося життя 21-річного Андрія Михасика з Теребовлі. Директор ТОВ АП «Колос-2» — Степан Никеруй, будівельними роботами на підприємстві керував підрядник Юрій Парамей із Тернополя. За три роки слідство так і не передало матеріали справи до суду, бо чекають на одну-єдину експертизу. За три роки Київський науково-дослідний інститут судових експертиз не спромігся провести судову інженерно-технічну експертизу з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці. Рідні загиблого Солтиса вважають, що в інституті свідомо гальмують проведення експертизи. Лише після скарг у вищі інстанції на «Колос-2» нещодавно приїжджав експерт.

«Мають «гарантії» в Київському інституті експертиз?»
Без цієї важливої експертизи справу про загибель Володимира Солтиса неможливо передати до суду, а дочекатися її — годі. За цей час уже збігли терміни досудового розслідування, доводилося двічі продовжувати. Ще у жовтні 2018-го матеріали відправили до Київського науково-дослідного інституту, щоб провести експертизу, але до серпня 2020-го жодного результату не було. Торік завдяки новому процесуальному керівництву було змінено підслідність, справу повернули до Тернополя. Принагідно планували направити матеріали на дослідження до іншого інституту, але підозрюваний Юрій Парамей через суд похапцем добився, щоб знову повернули справу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
— Так просто Парамей не біг би до суду з таким клопотанням. Вочевидь, має якісь «гарантії» в київському інституті, — каже Любов Солтис. — Упродовж двох років слідство відверто все заминало. Не хотіли об’єднувати справи мого сина й іншого хлопця, хоча вони загинули на одному підприємстві й за тих же обставин — під час виконання висотних робіт на будівництві. Слідча не опитала всіх свідків, не зібрала докази, не вилучила записи з камер спостереження. Тривалий час я оббивала пороги поліції, надокучала дзвінками, щоб ознайомитися з матеріалами. Коли ж урешті дозволили переглянути, обуренню не було меж, адже мало що зробили, деякі покази писані під копірку. Шваґро підрядника, який теж працював на підприємстві, взагалі кілька разів змінював покази. Стверджували, що будівництво ангару, з якого впав мій син, тривало з 1958 до 2012 року. А насправді — з 2016 до 2018. Це незаконне будівництво. Слідча і процесуальний керівник робили все для того, щоб закрити кримінальне провадження за терміном давності. Але я впевнена, що самі вони б собі не дозволили такі дії, хтось із вищого начальства мусив усе це прикривати. Експертизу не проводили, ніхто навіть не думав виїжджати на підприємство. З інституту відписували, що не всі матеріали надано, а згодом справа залягла через коронавірус… Коли врешті надійшло повідомлення від експерта, щоб слідча узгодила дату виїзду на об’єкт, вона не зробила цього. На мої зауваження про те, чому не виконує звернення експерта, посміялася: «Навчіться правильно читати».

«Хто я проти олігарха? Але зі мною правда і Бог»
Лише нещодавно на підприємство «Колос-2» приїжджав київський експерт. Рідні загиблого Солтиса чекають на висновок, хоча сумніваються, що він буде об’єктивний, зважаючи на майже трирічне безрезультатне очікування.
— Два роки я просила правоохоронні органи чесно розслідувати справу, але мене не чули, я боролася із корумпованою системою, — продовжує пані Люба. — Мабуть, справу вже би давно закрили, якби в обласну прокуратуру не прийшов із Генпрокуратури на посаду заступника прокурора області Олександр Божко. Вивчив справу, витребував матеріали з інституту за зміною підслідності. Було змінено процесуального керівника та слідчу, розслідування зрушилося з місця. Незадовго оголосили підозру Юрію Парамею. Але справу не можуть передати до суду, бо нема експертизи.
Мабуть, рука винуватців загибелі мого сина та його товариша добралася і до Київського інституту судово-медичних експертиз. Никеруй — не проста людина, олігарх, колись отримав звання «Заслужений працівник сільського господарства України» із рук… Януковича. Подейкують, що його родичі працювали, а, може, й далі працюють, у прокуратурі сусідньої області.
Після того, як я нещодавно звернулася зі скаргою в Міністерство юстиції України, до Київського інституту судово-медичних експертиз, нарешті до Теребовлі приїхав зі столиці експерт. Чекаємо на висновок, але маю сумніви, що експертиза буде об’єктивна. Коли вдруге направили матеріали до інституту, то справу взяв той же експерт, що тримав її два роки в шухляді. Можливо, щоб відпрацювати?.. Терміни досудового розслідування продовжили до серпня. Часу небагато. Довіряю новій слідчій, бо багато зробила, довіряю новому процесуальному керівникові. Коли Парамею обирали міру запобіжного заходу, ми зустрілись у суді. Жодного слова співчуття, зверхній, впевнений, що все зійде з рук. «Я не винен», — заявив. «Не бреши!» — звернулась до нього і показала іконку Богородиці. Нервово відмахнувся… Він не подбав про техніку безпеки для працівників, які виконували висотні роботи. Никеруй теж не відчуває провини. Думають, що гроші все вирішують. Хто я проти них? Проста людина, але зі мною — правда і Бог. Завжди кажу, що на тисячу людей знайдеться одна чесна і порядна. Таким виявився Олександр Божко. Проте і на нього вже починають лити бруд ті, кому він невигідний, кому не дозволяє прикривати корупційні дії, не дозволяє чинити свавілля. І далі боротимусь за справедливість, ітиму до кінця, поки винні у смерті мого сина і його друга не будуть покарані.