Нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вкотре пообіцяв повернути майже 40 млрд. грн. компенсації, що передбачені меморандумом з місцевими громадами. Про це глава уряду повідомив під час “години уряду” у парламенті. Та чи станеться це?
Обіцянка-цяцянка
Нагадаємо, меморандум між Асоціацією міст України і урядом було підписано ще на початку року. Цей документ передбачав компенсацію громадам 37 млрд. грн. з боку держави. Компенсація мала виплачуватися за те, що уряд в односторонньому порядку регулярно підвищував ціну на газ, яка складає 80 % вартості тарифу на тепло і гарячу воду. Громади ж не мали права підвищувати тариф.
Згідно із Конституцією України, якщо на рівні держави приймаються рішення, що передбачають збільшення видатків місцевих бюджетів, то держава повинна компенсувати ці непередбачувані видатки.
Роблять це або прямим шляхом, або, наприклад, через збільшення податкових надходжень на місця, як це є у більшості країн Європи. Однак уряд лише пообіцяв, але нічого не зробив.
У цій ситуації громади змушені знімати кошти з проєктів розвитку і спрямовувати на підготовку до зими. Наприклад, Тернопіль ще у липні спрямував додатково 20 млн. грн. на підтримку комунальників. Інакше довелося б відключати гарячу воду, а комунікації було б неможливо підготувати до зими.
Холоди — уже на порозі. Досі жодна обіцянка з боку уряду щодо тарифів не виконана, громади так і не отримали жодної компенсації. Крім того, уряд не розібрався з так званою “другою платіжкою” за доставку газу, хоча обіцяв зробити це ще рік тому.
Чому ростуть тарифи?
Бо уряд говорить одне, а робить усе з точністю до навпаки. Точніше, він зробив усе можливе, щоб ці тарифи зростали. А саме:
– Систематично підвищує ціну на газ, який складає 80 % вартості виготовлення тепла та гарячої води.
– Разом з парламентарями досі не спрямував до місцевих бюджетів 37 млрд. грн. компенсації за різницю між ціною газу, закладеною у тарифі, і ринковою ціною.
– Прямо вдається до маніпуляцій, розраховуючи ціну газу у тарифі “без ПДВ”, хоча саме цей податок складає 20 % ціни газу, що закладена у тарифі, а комунальні підприємства змушені платити повну ціну “з ПДВ”.
– Не запровадив прозорої формули на “доставку газу”. Цю “послугу” надають підприємства-монополісти, що належать таким олігархам, як Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов. При цьому оплата за доставку розраховується за тіньовою формулою, яка, за словами експертів, включає вигадані “температурні коефіцієнти”.
– Урядова національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), вимагає терміново підвищити тариф на електроенергію, що також є складовою тарифу на тепло та гарячу воду. НКРЕКП вважає, що населення має платити «економічно обґрунтовану» ціну за електроенергію. У той же час зроблена урядом “знижка” на електроенергію для населення, за підрахунками експертів, насправді є підвищенням ціни. Так, з урахуванням урядової «знижки» на електроенергію українці заплатять в середньому на 7 % більше. Минулого року 250 Квт електроенергії для населення коштували на 20 грн. менше, ніж коштуватимуть цього року — вже після так званої “знижки”. Справа в тому, що наприкінці 2020-го уряд підвищив ціну на електроенергію за перші 100 Квт/год. майже удвічі, а тому “знижка” аж ніяк не компенсує попереднього підвищення.
– Чиновники, котрі безпосередньо відповідальні за підвищення тарифів, мають ще й винагороди. Зокрема, у минулому, збитковому для “Нафтогазу”, році керівники підприємства отримали премію у розмірі 610 млн. грн. У 2021 році, вже після підтверджених збитків, чиновники “Нафтогазу” авансом отримали ще 130 млн. грн. премії.
Тариф на тепло і гарячу воду більше ніж на 85 % залежить від ціни на газ та електроенергію, а ці ціни напряму контролюють НКРЕКП, “Нафтогаз” та уряд. Якщо і далі нічого не робити, то платіжка в середньому може подорожчати щонайменше на 1000-1200 грн. Про це прямо заявляють комунальники. Але найбільша загроза — це залишитися взимку без тепла взагалі.
Як бути з теплом?
Експерти давно назвали перелік кроків, які необхідно зробити, щоб реформувати енергетичну сферу і гарантувати людям тепло взимку.
По-перше, уряд і парламентарі мають виконати взяті на себе зобов’язання і компенсувати громадам 37 млрд. грн. боргів, що виникли у минулому через непродуману урядову тарифну політику.
По-друге, треба передати на місця більше податкових надходжень, зокрема, збільшити частку зарахування до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Внаслідок цього у громад буде більше бюджетних ресурсів, щоб покривати незаплановані витрати.
По-третє, комунальні підприємства й населення слід забезпечувати газом українського видобутку, який приблизно у п’ять (!) разів дешевший за той, яким торгують на міжнародних майданчиках. Нині вартість газу українського видобутку складає близько 3 грн. за кубометр, тоді як на європейських хабах — понад 26 грн. за кубометр.
По-четверте, уряд і парламент можуть ще більше знизити вартість видобутку газу в Україні, якщо знизять ренту за користування надрами.
Як бачимо, план дій є, і він цілком реальний. Однак замість вжиття конкретних заходів щодо стримування тарифів на тепло та гарячу воду, замість турботи про зубожілий народ, урядовці і «слуги народу» в особі владної більшості у парламенті вдаються лише до самопіару і маніпуляцій, демонструючи тим самим абсолютну некомпетентність в управлінні державою.

Ганна Ільницька