«Алея стала кращою, а мені понавиписували за мої труди штрафів…» — зітхає 67-річний тернополянин Іван Ільчишин (на фото). Ще у 2017-ому році чоловік обрізав кущі біля свого будинку на бульварі Симона Петлюри, а донині змушений в суді доводити, що хотів облагородити алею, а не завдати шкоди довкіллю. 19 жовтня у Тернопільському міськрайонному суді мало розпочатися слухання справи, але засідання перенесли, бо не з’явився позивач — Державна екологічна інспекція в Тернопільській області.

Коли чотири роки тому Іван Станіславович обрізав кущі, обурена сусідка викликала екологів. Склали акт про адміністративне правопорушення. Згодом чоловікові почали надходити повідомлення про необхідність сплатити штраф. Ситуація здавалася абсурдною. Пан Ільчишин не відразу пішов оплачувати, бо лежав у лікарні, тож «наросла» подвійна сума. Не консультувався з адвокатом, змушений був сплатити 888 гривень. Хотів якнайскоріше забути про неприємний інцидент. Проте нещодавно отримав… повідомлення із суду. Як виявилося, екологічна інспекція вирішила ще й стягнути з чоловіка матеріальні збитки за пошкодження кущів.

«Треба тепер всю пенсію віддати за кущі…»

Разом з Іваном Ільчишиним до суду прийшла його дружина Олександра Василівна. Хотіли й сусіди підтримати, але через карантинні обмеження не мали б змоги потрапити до будівлі суду. Коли пенсіонера зробили «злісним правопорушником», його дружина оббивала пороги чиновницьких кабінетів — пояснювала про щирі наміри облагородити алею, просила скасувати штраф, зверталася до міської і обласної рад. Сусіди збирали підписи на підтримку Івана Станіславовича, але екологи не зважили на все це. Пенсіонер уже заплатив чималу суму, а тепер з нього знову хочуть стягнути.

— Раніше там буяла трава вища від мене, ніхто роками не косив. Алея була занедбана, гілля кущів лягало на доріжку, верба «била» по голові перехожим, тож я власними силами впорядковував. І ось так мені «подякували», — каже Іван Станіславович. — Невже моя турбота про наш масив — це злочин?..

— Чоловік роками стежить за порядком біля нашого будинку і на прилеглій території: ремонтує лавки, споруди на дитячому майданчику, доглядає за насадженнями. Коли укладали бруківку вздовж бульвару, допомагав майстрам, а ще добровільно сторожував ночами, щоб ніхто не крав матеріали. Сумно, що так із ним вчинили, опускаються руки після такого, — каже Олександра Василівна. — За 22 кущі маємо компенсувати 1474 гривні, а ще — понад 2200 гривень судового збору. Але за що?! Іван по-господарськи обрізав кущі, покосив траву. Кущі згодом пустили молоді пагони — краса! Насадження ростуть там уже 35 років, комунальники ніколи не приводили їх до ладу. Хотів чоловік зробити добро людям, а за це ще й поплатився. Не маємо з чого платити, бо живемо тільки на пенсію. Іван має інвалідність, свого часу був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС.

«На старості довелося ходити по судах…»

Щоб цього разу довести свою правоту, Іван Ільчишин звернувся за допомогою до адвоката Віталія Вітіва. Вивчивши справу, останній надіслав запит до Тернопільської міської ради щодо отримання копії інвентарної справи про зелені насадження на бульварі Симона Петлюри. Хоче дізнатися, чи кущі на алеї не є самосівом, а отже, чи несе хтось за них відповідальність. Водночас витребував відповідну інформацію в ЖЕКу, на утриманні якого донедавна перебувала прибудинкова територія, і звернувся до ОСББ.

— Державна екологічна інспекція не виявила сьогодні бажання підтримати свій позов, який, очевидно, має лише спекулятивну мету, — після засідання висловив думку адвокат. — Навіть сам предмет позову до пенсіонера — відшкодування шкоди за кущі, підрізані у 2017 році, звучать абсурдно. Пан Ільчишин з’явився до суду, бо відчуває свій громадянський обов’язок, хоче захистити свої права й інтереси. З 2018-го року чоловік звертався в адміністративному порядку, щоб скасували штраф, проте екологічна інспекція відмовила. Оскільки кошти з відшкодування мали б іти в міський та обласний бюджети, то Іван Станіславович шукав підтримку і в міській та обласній радах, але отримав звичайні відписки. Хочемо дізнатися, чи насадження не є самосівами, чи охороняються законом. Якщо ні, то вимоги безпідставні. Ще один важливий момент: на даний час уже минув термін позовної давності, тож суд мав би відмовити екологічній інспекції у задоволенні позову.

— Де б ми з чоловіком могли подумати, що на старості доведеться ходити до суду, — каже Олександра Василівна. — Я взагалі вперше в суді. Через кущі… Ганьба, що за таке подали до суду. Усі знають, як мій чоловік щиро дбає про довкілля, з дому виносить матеріали, щоб щось підремонтувати в дворі. Живемо на бульварі понад 30 років, за цей час кущі жодного разу не обрізали. Мій чоловік давно хотів надати їм форму. Мешканці будинку теж просили навести там лад, бо алею нічні відпочивальники перетворювали на туалет… Натрудився чоловік, рук не чув. А ті, хто нічого не робить біля нашого дому, найчастіше незадоволені, скаржаться в різні служби… Щож, будемо тепер доводити абсурдність цієї ситуації. За що компенсовувати, якщо кущі на місці — як росли, так і ростуть, і ще й кращі стали?