«Якщо ви хочете побачити справжнє життя якогось міста чи країни, потрібно піти не на центральну вулицю чи у музей, а в місцевий бар», – пояснюючи, чим мандрівка бекпекера відрізняється від подорожі звичайного туриста, тернополянин Юрій Бондарчук цитує відомого письменника Пауло Коельйо, який, як і він, теж обожнює подорожувати.
«Щоб побачити справжнє життя, бекпекери уникають звичних туристичних маршрутів», – додає Юрій. Він не уявляє свого життя без подорожей уже майже десять років. Уперше подався у похід Карпатами у 2012-ому році. Згодом підкорив Казбек – одну з найвищих вершин Грузії, побував у базовому таборі Евересту, проїхав автостопом пів Йорданії, полюбив Вірменію і навіть понад рік працював гідом за кордоном як представник однієї з українських туристичних фірм Так поступово захоплення мандрівками переросло у власну справу – у березні цього року Юрій Бондарчук заснував компанію BACKPACKERS.

«Бекпекерство так затягує, що без нього вже просто не можеш жити!»
– Хто такі бекпекери? Якщо буквально, то бекпекер – людина, яка подорожує з наплічником, – пояснює Юрій. – Та суть поняття насправді глибша: бекпекер – це стиль життя, це спосіб втекти від метушні. Якщо раз це спробував і тобі сподобалося, то потім постійно хочеш взяти наплічник, намет, спальник і кудись втекти від міста, від асфальту. Це поступово так затягує, що без цього вже не можеш жити!
Культура бекпекерства в Україні тільки починає розвиватися. Багато людей навіть не знають, що так можна подорожувати. Вони думають, що взяти рюкзак, кудись поїхати і переночувати не в бодай тризірковому готелі, дуже важко. Люди, котрі долучаються до нас вперше, часто дивуються, як можна обходитися в поході без душу і гарячої води, але ми ж саме і намагаємося максимально втекти від благ цивілізації і з’єднатися з природою.
Водночас досить багато забезпечених людей, які мають гарну роботу, домівку, все одно найкомфортніше почуваються у походах, тож купують нове спорядження і багато подорожують.

«Вас раді бачити лише тому, що ви приїхали у цю країну»
– У бекпекерів є і свої правила, скажімо, дбати про природу і залишити чистим місце, в якому зупинялися. Тобто прибрати сміття не тільки після себе, а іноді й після інших туристів.
Є локації, про які знають тільки місцеві, тому з ними треба спілкуватися. Тільки вони можуть розказати секрети, які ти ніколи не знайдеш в Інтернеті: де найкраща їжа або де краще вибрати місце для ночівлі. Тому бекпекери завжди дуже відкриті до розмов.
До речі, бекпекери не завжди ночують у наметах. Наприклад, під час подорожі у Непалі мандрівники ходять з легкими рюкзаками і зупиняються у спеціальних будиночках. А в Грузії є гестхауси: туристи зупиняються у грузинських сім’ях та живуть у них. Такий спосіб називають «hut to hut» (тобто від хижини до хижини), він дає можливість не носити важкий багаж і познайомитися з автентичним життям країни.
Так, коли ви плануєте подорож з рюкзаком, тоді бачите все справжнє, розмовляєте не з працівниками готелів, які фальшиво усміхаються і часто намагаються вас обдурити, а із щирим грузином, вірменином, чи непальцем, який безмежно радий через те, що ви приїхали в його країну, а не тому, що сприймає вас, як мішок з грошима.

BACKPACKERS – це клуб мандрівників, а не туристична агенція
– Зазвичай подорожі з рюкзаком і наметом доволі економні, адже не потрібно платити за готель та інші послуги, але тут теж є свої нюанси. Зокрема, вартість авіаквитків. Іноді дорога кудись може коштувати значно більше за весь відпочинок там. Тому до вартості своїх послуг команда BACKPACKERS не додає дорогу і переліт. Наші послуги дуже дешеві, але люди мають звернути увагу, що, обираючи далеку країну, головну суму вони заплатять саме за переліт, тому іноді виходить дорого.
Взагалі BACKPACKERS – це клуб мандрівників, а не туристична агенція, оскільки агенції працюють з туроператорами, а у нас – мої оригінальні авторські маршрути. Переважно це походи з наметами чи з ночівлею у будиночках. Тур можна вибрати в Україні, як правило, Карпатами і за кордоном – наразі у Туреччину, Кіпр, Вірменію, Непал і Грузію.
Усі маршрути, які я пропоную туристам, пройшов і склав особисто. Готові маршрути узгоджуємо з командою і публікуємо на нашому сайті https://backpackers.top. Тут є вся детальна інформація про тури: кількість днів, що включено в ціну, яке спорядження для кожного туру потрібно, починаючи від особистого одягу, закінчуючи наметом.
Для того, щоб взяти на себе відповідальність за інших людей у поході, я пройшов курси першої медичної допомоги. Взагалі, кожен мандрівник-бекпекер повинен знати, як діяти, коли людина тоне, отримала сонячний удар, ураження блискавкою або в інших небезпечних ситуаціях.

«Обожнюю емоції мандрівників, які бачать звичні для мене місця вперше!»
– Нові маршрути у нас з’являються постійно: якщо на початку їх було 5-6, то нині – понад 20. Зокрема, це похід на озеро Несамовите та гору Шпиці (наш ексклюзив!); легкий трекінг Східною Лікійською стежкою; авторський тур на Кіпр «Слідами богів», Сходження на вулкан Ерджіяс+Каппадокія та багато інших, кожен з яких неповторний.
У холодну пору року з командою BACKPACKERS можна вирушити у новорічні тури в Україні і за кордоном, а також зважитися на зимове сходження на Говерлу і Петрос з ночівлями в будиночку.
Нові тури додаємо відповідно до запитів людей. Наприклад, цього року дуже популярним місцем стала гора Шпиці – людям цікаво робити там фотографії. До слова, сьогодні актуальний такий тренд як інстаграмні тури, тобто фототури, куди люди мандрують заради того, щоб отримати круті фотографії, які потім можуть виставити в соцмережі. Чому б і ні?
Незабаром планую організувати вегантури, учасниками яких були б тільки вегетаріанці або вегани; тури для сімей з дітьми; вже згадані фототури; а також арттури та пленери для художників. З кожною людиною, яка вирушає зі мною в похід, перед тим спілкуюся особисто. Цікавлюся про її потреби, уподобання в їжі. Це дуже важливо, адже я маю забезпечити всіх мандрівників групи харчами. В одну групу можна набирати не більше, ніж 10 людей. Якщо є діти або тур складний, потрібно два гіди. Оптимальна кількість – 5-8 туристів у групі. Важливо, щоб кожен міг познайомитися з іншими учасниками, адже люди йдуть в походи і для знайомства та спілкування.
Що надихає мене бути гідом? Люди! Я просто насолоджуюся реакціями людей, яких приводжу в місця, де вони досі не бували. Я часто бачу неймовірні заходи сонця, світанки, водоспади, ріки, і хочеться повертатися сюди ще й ще раз заради вражень інших людей. Обожнюю емоції мандрівників, які бачать звичні для мене місця вперше! Хочу показувати людям світ таким, яким бачу його я.