Свічка зачаровує. Вона дарує тепло та спокій. А свічки майстрині зі Ступок, що біля Тернополя, Катерини Крупніцької – це справжні картини, які дивують та захоплюють! Філігранно вирізьблені, оригінальних форм та візерунків – виробами нашої землячки захоплюються поціновувачі з Польщі, Німеччини, Данії, а нещодавно чимала партія свічок зі Ступок полетіла аж до Америки! Про секрети свічкової справи та роботу «з вогником» пані Катерина розповіла «НОВІЙ…».

Тонна парафіну й тисячі свічок

— Катю, ваші свічки – немов картини…

— Власне, моє захоплення свічкарством – родом із живопису. Я ще зі школи знала, що буду художницею! Закінчила художню школу, потім – Інститут мистецтв Тернопільського педуніверситету, викладала малювання в Галицькому та Кооперативному коледжах, працювала у Будинку творчості школяра у В. Бірках…

Свого часу я малювала багато картин на філософсько-духовну тематику, на релігійні теми. На картинах часто було зображення свічки, і от я зайшла в Інтернет, аби глибше «копнути» тему, яку малюю. Дивилася, що означає символ свічки, потім випадково натрапила на відео, як виготовляють різьблені «ажурні» свічки. На той час, майже 10 років тому, цим в Україні займалися лише кілька людей, складно було купити матеріали чи навіть просто знайти інформацію. Проте я загорілася цією справою страшенно! Знайшла майстра «справ свічкових» в Івано-Франківську, поїхала до нього, спробувала самотужки зробити кілька свічок і зрозуміла, що це – однозначно «моє» і я хочу цим займатись! Спершу виготовлення свічок було моїм хобі-віддушиною після роботи, потім, коли була у декреті з донечками – старшою та молодшою, ґрунтовніше взялася за справу. І нині це моє все! (Сміється, – авт.)

— За 10 років, що ви займаєтеся свічникарством, рахунок готовим виробам пішов уже, мабуть, на тисячі…

— Це точно, якщо не на десятки тисяч – бо ж полічити майже неможливо… Легше порахувати кілограми використаного парафіну (для свічок використовую саме високоочищений якісний харчовий парафін): якщо за пів року використовую приблизно сто кілограмів, то за весь цей час понад тонну парафіну точно переробила! Але, окрім парафіну, для виготовлення свічки потрібно ще багато інгредієнтів – це і гніт, і спеціальні добавки, і відповідні фарби.Наприклад, для виготовлення вирізьбленої ажурної свічки її спершу потрібно «скупати» у фарбі приблизно 30-40 разів!

Люблю покреативити, придумати щось нове, незвичне – форму чи візерунок, мені нові творчі ідеї для свічок навіть… сняться! (Сміється, – авт.) Буває, і справді потім втілюю в життя ідею зі сну…

Секрети створення свічки

— Виготовлення різьбленої свічки – робота філігранна, майже ювелірна, ще й треба «кувати, поки гаряче»…

— Процес має свою специфіку. «Кучеряві» вирізьблені свічки я виготовляю, спершу заливаючи розтоплений до відповідної температури парафін у форми – вони в мене є різної висоти-ширини. Коли форма застигла, я підв’язую свічку на гачок і занурюю у фарби різних кольорів приблизно 35-40 разів, чергуючи з холодною водою, щоб шар парафіну тримався і не злазив. А потім спеціальними ножами-петельками надрізую, закручую, роблю певний візерунок. На все про все є хвилин 10-15, поки віск не затвердне і не почне кришитися. Це копітка, філігранна робота, але результат того вартий – свічки виходять такі «ажурні»… Кожен елемент свічки – це миттєва імпровізація, котру майстер проводить за допомогою ножа. Тому кожного разу все народжується заново, починаючи від прогріву заготовки і до нанесення лаку.

Свічка майстрині, як і картина художника, має свій «почерк». Це і гама кольорів, і сукупність фігурних елементів та декору. Тому двох практично однакових свічок не буває. У цьому і є їх вишуканість – такі свічки мають свою форму, свою душу, кожна з них унікальна і неповторна…
Окрім «ажурних», є ще свічки, які я просто вирізьблюю і розмальовую спеціальними фарбами для воску – там уже зовсім інша технологія і швидкість етапів. Є і пірамідки, і циліндри, і кулі, багато різноманітних оригінальних форм ще чекають свого втілення… Був би час і руки встигали за ідеями! (Сміється, – авт.) У моїй свічковій майстерні – плита, де топлю парафін, спеціальний верстат із терморегулятором, столи, інструменти та полички, де зберігається готова продукція. До мене у Ступки часто приїжджають на майстер-класи – як дорослі, так і діти. Таке заняття цікаве усім! Моя менша п’ятирічна доня дуже творча і любить проводити час зі мною в майстерні. Бере собі маленьку формочку і ми разом творимо… А старша доня любить милуватися готовими виробами… У нас із донечками є традиція – щовечора запалювати свічку і молитися. І цей вогник єднає нас і додає тепла…

Замовлення для Америки – 80 стрітенських свічок!

— Ваші вироби настільки красиві та довершені, що аж шкода, щоб вони просто згорали…

— Часто чую це від людей – «така гарна свічка, аж шкода палити…» (Сміється, – авт.) Буває, багато людей зберігають їх просто як елемент декору. Проте, коли запалити вирізьблену свічку, яку я роблю методом занурення, усі прорізані елементи дуже гарно просвічуються і мерехтять… Ефект неймовірний! Свічка створена, щоб горіти! Мені завжди дуже подобалося спостерігати за тим, як горить свічка. У цьому є щось містично-таємниче. Адже вона дарує не лише світло, а й своєрідне тепло та відчуття затишку, створює особливий настрій. Я сама завжди запалюю свічки – милуюся, і людям кажу, хай запалюють, тішаться не лише з зовнішнього вигляду, а й з вогника свічки…

— Вогники ваших свічок мандрують по всьому світу…

— Я дуже люблю своє хобі і особливо тішуся, коли свічки дарують радість людям, які їх замовляють як для себе, так і як подарунок за кордон – там цінують ручну роботу. Мої вироби є і в Польщі, і в Німеччині, в Італії, Данії (причому там свічка не просто, а з … краєвидом Копенгагена!). В Америку також уже неодноразово замовляли… Так, нещодавно українська громада в Америці замовила у мене аж… 80 стрітенських свічок! Я працювала, не покладаючи рук, аби встигнути із таким мегазамовленням, – і щаслива, що нині усі свічечки вже в Америці, в дорозі жодна не пошкодилася… Передавала до Америки та до Німеччини свічки діткам до першого причастя. Узагалі, є у цьому щось таке символічне, метафоричне – висилати наш вогник тим, хто там, далеко, ділитися теплом… Та й загалом свічникарство – це дуже тепла і натхненна справа. Призначення свічки — давати не лише тепло і світло, а й дарувати відчуття затишку, спокою та внутрішньої гармонії. А якщо ця свічка зроблена своїми руками, то й вдвічі більше гріє її полум’я.

Детальніше з творчістю Катерини Крупніцької можна ознайомитися тут:

instagram.com/katya_krupnicka