Минулих вихідних Тернопіль відвідав глава УГКЦ Святослав Шевчук. 1 жовтня Блаженніший очолив Божественну Літургію в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці з нагоди 25-річчя відновлення діяльності Тернопільського осередку товариства українських студентів-католиків «Обнова». Цією спільною молитвою розпочалася конференція «Яке наше завтра?». Біля храму глава УГКЦ освятив п’ять транспортних засобів для ЗСУ та зустрівся з внутрішньо переміщеними особами. Після конференції Блаженніший разом із молоддю переглянув виставу «Голгофа» з нагоди 130-ої річниці з дня народження патріарха Йосифа Сліпого у виконанні акторів Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. 2 жовтня предстоятель очолив Літургію в Храмі святого священномученика Йосафата в Тернополі, а після того відвідав українських захисників у лікарні.
Ось кілька цінних думок глави УГКЦ Святослава, які виголосив у Тернополі:
«У часи війни, час великого болю і страждання, нам так важливо вміти виявляти один одному знаки поваги і любові. Не себе любити, а любити-ся — творити спільноту, простори тієї любові серед війни, яка є простором ненависті й смерті. І коли ми любимося, коли ми є разом, одні одних підтримуємо, одні одних потішаємо, одні одних рятуємо, тоді ми сильні й незламні».
«Коли ми, християни, споглядаємо на розп’ятого Спасителя, то бачимо об’явлення Бога, який, будучи безсмертним, став людиною, щоб померти за мене. І таким чином показати, що навіть у момент смерті, найбільшого страждання, Він є з тобою і для тебе. Часом нам здається, що в момент найбільшого горя Бога немає. На війні, в бомбосховищах, люди питали: «Де є Бог, коли нас убивають?» Христос каже: «Мене вбивають разом із тобою, я є поруч. Навіть більше: твої рани стають Моїми ранами».
«Іти за Христом — це найархаїчніша форма висловити свою християнську тотожність. Християнин — цей той, хто йде за Христом. Але коли Христос пояснює своїм слухачам, що означає бути Його учнем, що означає бути християнином, — це означає іти туди, куди Він уже першим прийшов. Христос не посилає своїх учнів там, де Його нема».
«Наша українська молодь — сильна, мудра, вона шукає Бога. Хочу вам із упевненістю засвідчити, що Господь Бог є разом із вами, бо якщо тепер українська молодь розп’ята на цьому хресті національного руху за свободу, то знайте, що у вас і разом із вами розп’ятий наш Спаситель».
«Можливо, ми самі собі до кінця не можемо пояснити, але Боже слово нині нам об’являє правду про нас самих. Українці — незламні, бо вміють любити. Українці вміють любити свою Батьківщину, тому не бояться. Це було видно в Києві у перші дні війни. Це був час розгубленості, ми не знали, куди рухається фронт, на кого першого наїде велика колона російських танків… Було відчуття, що ти бачиш перед очима апокаліпсис, кінець світу…»
«Містерія непокори, яку ми тут з вами пережили разом, усе сказала. Сказала насамперед про постать нашого великого патріарха Йосифа, але через його особу — про нашу Церкву, наш український народ. Бачимо, що нічого не змінилося. Той, хто розпинав наш народ у часи патріарха Йосифа, продовжує це робити нині. Але Церкву знищити неможливо, бо вона — тіло воскреслого Ісуса Христа, вона — невмируща. Невмирущим є народ, який має таку Церкву. Бо хоч би скільки її розпинали, завжди настане день її воскресіння».
Вам потрібна точка опори, на яку можна опертися. Будуйте життя на основні християнського світогляду й моралі. Це дороговказ до свободи. Божі заповіді Господь дав народові саме в той момент, коли Він рухався від рабства до свободи. Хто так живе, буде благословенний. Адже це головні елементи людяності, здорової і повноцінної людини, яка проходить дорогу від «людини з маленької букви» до «людини з великої букви».
«Дякую «Обнові» та всім молодіжним спільнотам, які гуртуються довкола найвищого життєвого завдання — Бога пізнати, Бога любити і Богові служити. Як обновити наш народ у важкий час випробувань? Як надати йому нової сили і нового духу для життя? У момент розп’яття України Святий Дух вдихає життя в наш народ, дарує нам майбутнє. Сучасним і майбутнім України є наша обновлена в Святому Дусі українська молодь. Нехай Господь благословить Україну і кожного з нас!»