В інтерв’ю «Спорт-Експрес» тернопільська біатлоністка Настя Меркушина розповіла, як відновлювалася після найскладнішого за кар’єру сезону, і пояснила, чому вирішила готуватися окремо від збірної.
— Настю, як минула відпустка?
— Побувала в Норвегії. Приємно, що цього року дуже пощастило з погодою, і сонячно було, і навіть в якийсь момент морозець прихопив, так що на лижах чудово каталися. Я давно мріяла спробувати підлідну риболовлю, і ось вдалося. Буравиш дірку в кризі й сидиш чекаєш, коли почне клювати. Після Норвегії повернулася до себе в Підгороднє. Трішки побула вдома, а потом ми поїхали на нашу дачу в Закарпатті. На теплих джерелах відпочивали, відновлювалися і з новими силами — до бою.
— Нині в колі уболівальників активно обговорюється твоє рішення піти на самопідготовку. А які твої аргументи?
— Питання насправді складне. Хочу підкреслити, що це було колегіальне рішення, я його ухвалювала не наодинці. Президент ФБУ Володимир Бринзак, тренери збірної, мій батько — ми всі брали участь в обговоренні, і кожен наводив свої аргументи, хоча останнє слово було за мною.
Скажу так: у збірній, скоріше за все, буде поверхневе шліфування існуючих у мене проблем не через тренерів, а через банальну нестачу часу. Це було б просто неправильно з мого боку відтягнути на себе всю тренерську увагу. Це — в першу чергу, а по-друге, я не хочу кидатися в нову систему, не прощаючись зі старим багажем, тобто не виправивши всіх помилок, які ми зробили за останні два роки разом з Урошем Велепцем.
— Але ж весь минулий рік твій батько був поруч і, мабуть, також брав участь у тренувальному процесі, а отже, він теж відповідальний за той результат, який був в олімпійському сезоні.
— Мені не раз доводилося чути, що, скажімо, я стала призеркою чемпіонату світу з Урошем. А наступного року втрутився мій тато і, мабуть, тому я нічого не показала. Та це брехня! Зрештою, мій батько брав участь у тренувальному процесі, але всі важливі рішення та плани писав Велепець. Щодо того, чому я один сезон пробігла добре, а інший — погано, то дозволю собі нагадати, що я скинула десять кілограмів у позаминулому році. Природно, що після цього я зробила крок уперед.
Я не кажу, що Урош — поганий тренер, просто особисто мені він не підійшов так, як, наприклад, Джимі. Я вважаю, що це добре, коли спортсмен знаходить свого тренера, який йому підходить, як ключик до замочка. Юля знайшла свого тренера в особі Велепця. Мені теж пощастило — я народилася в сім’ї з таким тренером, який може цілковито, з ранку до вечора, стежити за моєю підготовкою. Це саме те, що мені наразі потрібно.
Команда у нас підібралася дуже різнопланова. Віті і Валі Семеренко потрібне одне, молодшим дівчатам — інше, середнім — ще щось. Мені такий варіант підготовки на даній стадії не підходить через існуючі проблеми зі здоров’ям. Я не хочу про них розповідати, але, повірте, вони є. Якщо ти працюєш у команді, то маєш вийти на тренування, незважаючи на самопочуття та бажання. А я ще звикла виконувати все від А до Я, тому часто перепрацьовую.
Ну, й найголовніше: після Олімпіади я була просто вбита, так вразило мене те, що сталося в Пхенчхані. Лише завдяки підтримці та спілкуванню з сім’єю я знову повернулася до життя. Тому той маленький проміжок часу, що залишається у мене після роботи, хочу проводити в колі сім’ї, з людьми, які мене люблять, підтримують, і, впевнена, допоможуть встати, якщо спіткнуся. Олімпіада всім тяжко дається, хтось після неї пішов у декретну відпустку, хтось просто робить паузу в кар’єрі, я ж вирішила піти шляхом самопідготовки.
— Нестача спілкування з командою не є проблемою?
— Нині в мене таке веселе і різнобічне життя, що засмучуватися просто нема коли. Загалом у кожного з нас є свій спосіб розслабитися. Наприклад, Валя і Віта Семеренко, а також Олена Підгрушна люблять вишивати. Жужа (Юлія Журавок) і Аня Кривонос дивляться фільми. Ну, а шопінг — це, напевно, улюблена розвага усіх наших дівчат, включаючи мене.