Оприлюднені суми зарплат верхівки «Укрпошти», «Нафтогазу», «Укроборонпрому», «Укрзалізниці» просто шокують. Складається враження, що «бариги» у високих кріслах давно втратили реальність і безцеремонно розкошують за державні кошти. Їхні космічні зарплати — болючий контраст на фоні неякісних дороговартісних послуг, які надають їхні підприємства, на фоні високих тарифів на енергоресурси.

Після того, як у січні «прогриміла» інформація про високі зарплати чиновників, президент Володимир Зеленський перед телекамерами показово помахав пальчиком прем’єр-міністрові Гончаруку. Той лише покивав головою. Зеленський заявив, що фінансові апетити чиновників мають бути скромнішими і що доведеться прощатися з тими, хто хоче більше грошей. «Коли ви і ваш уряд піднімете економіку — можемо піднімати зарплати», — заявив президент.
Вочевидь, публічна прочуханка — це лише гра для народу. Час спливає, а нічого не міняється. Жадібні нахаби на «хлібних» посадах продовжують спустошувати державну казну. Крім зарплат з багатьма нулями, шалені видатки на утримання, непомірно роздутих штатів. Так, у держбюджеті 2020 на фінансування витрат секретаріату Кабміну виділили майже 1,1 млрд. грн. — на 25,6% більше, ніж у 2019-ому (848 млн. грн.). Верховна Рада на свої потреби отримала 2 млрд. грн., тобто на 338 млн. грн. більше. Та й самого главу держави тепер обслуговуватимуть щедріше: Держуправсправами, яке забезпечує роботу президента і його Офісу, за даними з держбюджету 2020-го, зможе розпоряджатися 2,4 млрд. грн. — це плюс 5% до минулого року.
Якщо говорити про керівників державних підприємств, то вони давно звикли жити без берегів. Прикро, що на «ласі» посади з фантастичними зарплатами ідуть і нічим не гребуть особи, в ідейність яких вірили тисячі українців. Це ж Мустафа Найєм закликав народ на Революцію Гідності, на його клич пішли патріоти, які пожертвували своїм життям за країну. А нині Найєм тихенько вмостився в «Оборонпромі», де вся його «цінна» робота полягає у підборі фотографій на сайт і складанні есемесок для Абрамявічуса за 400 (!) тисяч з хвостиком гривень у місяць! Чи має людина совість і гідність? Нероби і блазні в системі державної влади паразитують і розкошують, а патріоти, які шість років війни на Донбасі тримають фронт, вмирають у злиднях, накладають на себе руки через безвихідь…

Подивіться лише на зарплати деяких «слуг»-рекордсменів:

Ігор Смілянський, генеральний директор АТ «Укрпошта», — 1,867 млн. гривень у місяць

Андрій Коболєв, голова правління НАК «Нафтогаз»,  — 1,041 млн. гривень у місяць

Євген Кравцов, голова правління АТ «Укрзалізниця», — 812 тис. гривень у місяць

Сергій Лещенко, член наглядової ради АТ «Укрзалізниця», — 136 тис. гривень у місяць

Мустафа Найєм, заступник гендиректора ДК «Укроборонпром» з питань взаємодії з органами державної влади,  — 486,5 тис. гривень у місяць

Михайло Морозов, заступник генерального директора з маркетингу та збуту ДК «Укроборонпром», — 465,690 тис. гривень у місяць

Шевкі Аджунер, голова наглядової ради НЕК «Укренерго», — 1,78 млн. гривень за рік…

Якщо цей список продовжити, то він зайняв би, мабуть, усі сторінки цього випуску. А якщо написати все, що злиденний народ і ми думаємо з цього приводу, то потрібно було б ще багато таких випусків. Тому скажемо коротко: щоб ви вдавилися! Бо як при таких ненажерливих глитаях та нещасна держава взагалі може існувати?