Час від часу в газетних кіосках Кременця з’являється вкрай тенденційне місцеве інформаційне видання “Кременецький вісник – С”. Місцеві мешканці знають його, як такий собі бюлетень пліток та всяких паскудств на аркуші форматом А4. Останнім часом “видання” публікує все більше “жовтизни”, спрямованої здебільшого проти місцевих громадських активістів та ГО “Народна рада Кременеччини”. Хто ж стоїть за антинародним самвидавом?

Історія вісника сягає 2006-го року, коли місцеві депутати закрили газету Кременецької міської ради “Кременецький вісник”, а ображений головний редактор випустив у світ своє інформаційне “дітище” з такою ж назвою. Цікаво, що засновником, видавцем і редактором вісника є батько одіозної кременецької судді Людмили Варневич Богдан Свіргун. Звідси стають абсолютно зрозумілими акценти  видання, яке нескромно позиціонує себе, як “народна газета південної Волині”. Нелюбов авторів чи радше редактора публікацій до кременецьких активістів, вочевидь, спричинена народною люстрацією судді Людмили Варневич. Богдан Свіргун не може пробачити, що його одіозну доньку кинули у сміттєвий бак у січні 2015-го. Такий рішучий крок громадських активістів підтримала більшість кременчан, адже горе-суддя “прославилася” прийняттям замовних та несправедливих рішень, зухвалою поведінкою та погрозами. Серед резонансних справ, які на совісті Людмили Варневич, — виправдання екс-мера Почаєва Олега Іванюка, якого звинувачували у незаконному відчуженні земельних ділянок, залишений без покарання факт отримання хабара директором Кременецького професійного ліцею Марією Яськевич. Якщо ж взятися перелічити інші справи, в яких пані Варневич керувалася виключно вигодою, то не вистачить газетної площі. За підрахунками активістів, близько 70% справ, ухвали щодо яких виносила ця горе-суддя, при апеляції до судів вищих інстанцій були скасовані. При таких справах, здавалося б, Варневичі-Свіргуни мали б тихо мовчати, але ж ні, у них є своя “зброя” — газетка, тому й “бабахкають” на сміх людям і курям.

Чи не найголовнішим ворогом судді Варневич був відомий кременецький борець за справедливість Віталій Ващенко, якого вбили навесні цього року. Саме активіста та його однодумців з “Народної ради Кременеччини” найбільше паплюжив і продовжує нині “Кременецький вісник – С”. “Народна рада люстрації проводить або за гроші, або через власні інтереси…”, “агов, Народна зрадо!”, “псяча зграя народовладівців”, “вони знову злетілися, як круки” — такими епітетами рясніє “видання”.

В одному з листопадових номерів була надрукована публікація про кадровий скандал у Кременецькому обласному дитячому психоневрологічному санаторії. Свого часу Віталій Ващенко серед інших справ домагався звільнення керівника цього закладу через фінансові зловживання. Головного лікаря звільнили, за ним пішли й люди, що були “при справах”. Під тиском громадськості була звільнена й медсестра Оксана Пилипович, яка нині судиться за поновлення на роботі. Власне, у згаданій публікації усіляко виправдовують пані Пилипович. Раніше у “віснику” вже порушували тему санаторію, але в іншому ракурсі — доказували, яке погане нинішнє керівництво закладу і його працівники. Зокрема, обливали брудом вдову Ващенка пані Наталію, яка працює у санаторії, взявши за основний аргумент її “злодіянь”… інвалідність жінки. Це ж яка зухвалість і нелюдяність!

До судді Варневич нині збігаються всі “ображені і скривджені” громадою. Так до неї пристала й Пилипович. А Свіргун строчить кляузи! Перевертаючи на свій лад перипетії зі звільненням Пилипович, автор публікації у “Кременецькому віснику – С” підсумовує: “А до народозрадівців вже й запитань нема. Про що говорити з дебілами, які мають склероз, забувають про свій маразм…” “Агов!” — хочеться гукнути автору. — У вас є елементарний такт чи етичні гальма? Чи не занадто вулична риторика у “народної газети південної Волині”?! А ще, попри “жовті” й жовчні матеріали, Свіргун безсоромно розміщує на півсторінки (!) вісника привітання з днем народження своїй доньці-судді від голови Апеляційного суду Тернопільської області. І при всьому тому на такій “ручній” газетці Свіргун ще й збиває копійчину: вартість примірника — 1 грн.

Активісти не особливо переймаються “свіргунським вісником”, але нагадують, що біля редакції теж є сміттєві баки…