Середа, 19 червня 2024
• Народному хору «Заграва» із Тернополя – 35 років • Замість весілля – похорон. Наречена захисника з Тернополя одягнула білу сукню… • Аварія у Тернополі: автобус врізався в стовп • Волонтери з Бережан зібрали 2,5 тонни макулатури задля донатів • 34 тисячі гривень видурили у пенсіонерки з Тернопільщини • “Пишаємось нашим татом!” Донька захисника з Тернопільщини зворушила привітанням • Шантажували подружжя і вимагали 4 тисячі доларів • “Тонко відчував своїх моделей”. Передчасно обірвалось життя відомого фотографа з Тернополя • “Пришвидшував” виготовлення паспортів: судитимуть чоловіка із Чорткова • Картину Івана Марчука продали за 300 тисяч доларів • Затримали тернополянина, який продав… гранату • Мер із Тернопільщини зустрівся в Німеччині із Зеленським і Шольцом • У заповіднику на Тернопільщині виявили рідкісну орхідею • Лавандова клумба – біля Степана Бандери у Тернополі • Тернополянин Ілля Маршалок – бронзовий призер чемпіонату України з боротьби самбо • Діти захисників із Тернопільщини вирушили в літній табір у Нирків • Вбивство у Почаєві: дружина не прокинулась після побиття чоловіком… • Після зливи міст у Струсові… поплив. Яка причина? • Родинне дерево – на пів стіни! На Тернопільщині привітали 100-річну ювілярку • «Тиждень донорства крові»: тернополян запрошують здати кров для захисників
Борис Макаревич із Кременеччини підірвався на протитанковій міні під Мар’їнкою

Автор: Опубліковано: 22 Червня о 14:16 190


«Гей, пливе кача по Тисині… Пливе кача по Тисині…» І знову ця до болю сумна мелодія пронизує серце, розриває душу.


14 червня вона вже втретє пролунала у селі Білокриниця, що на Кременеччині, як знак непоправної втрати ще однієї дуже хорошої людини – старшого офіцера відділення комплектування Кременецького об’єднаного районного військового комісаріату, майора, командира мінометної батареї 45-річного Бориса Макаревича. Він загинув у ніч на 11 червня під час виконання бойового завдання під Мар’їнкою Донецької області. Автомобіль, у якому був чоловік, підірвався на протитанковій міні…

Борис навчався у Хмельницькому військовому училищі, потім працював у військкоматах у Вінниці, Ковелі, Бершаді, Крижополі… У 2008 році його комісували за станом здоров’я і він повернувся до рідного села. Займався домашнім господарством, обробляв городи, допомагав мамі й дружині, виховував доньку. Під час першої хвилі мобілізації Борис знову повернувся на службу до Кременецького військкомату, згодом навчав вояків у військовій частині у Старичах, що на Львівщині. Між хвилями мобілізації мав кількаденні відпустки й знову повертався на службу. А торік його направили під Мар’їнку, у село Славне, й призначили командиром мінометної батареї. Там, власне, й сталася трагедія…

– Борис був чудовим сином, ніколи не пив, не курив, – розповідає мати загиблого Євгенія Сафронівна. – У дитинстві він дуже перехворів на астму. Ми його, як могли, рятували, на курорти возили й таки виходили. Коли підріс, то вирішив, що буде військовим. Так і сталося. Борис був дуже розумним, знав і любив точні науки, сам вступив до військового училища, бо ми, власне, не мали чим йому допомогти. Мій чоловік усе життя пропрацював технічним працівником, а я – бухгалтером у місцевому будинку культури. Перша біда до нас постукала ще у 2004 році. Тоді трагічно загинув мій чоловік. Кінь сполохався і сильно його побив. Чоловік тиждень провів у реанімації і так не прийшов до тями. На мені залишилося все – два гектари городу, корова, свині, робота… У 2008-ому стало трохи легше. Бориса комісували за станом здоров’я, працювати він більше нікуди не пішов, на заробітки також не їздив. Займався господарством. Його дружина працює в Кременці головним бухгалтером в одній із крамниць, донька, 17-річна Марта, навчається у вищій школі у Вроцлаві. Борис перед тим, як піти на фронт, купив трактор, щоб було легше город обробляти. Казав: «Мамо, може, тепер буде легше? Війна закінчиться…» От і стало «легше»… До нас постукала друга біда. Я ніби передчувала щось лихе, а коли прийшли з військкомату, то тривожні думки підтвердилися…

Не тільки рідні і близькі сумують з приводу непоправної втрати. Односельці також не можуть повірити, що життя Бориса так раптово обірвалося, і згадують його з глибокою повагою. Розповідають, що він був дуже добрим, працьовитим, чуйним, щирим, співчутливим до чужого горя. Щонеділі ходив до церкви, прислужував і щиро молився за свою сім’ю, за спокій і мир у країні.

– Аж не віриться, що 13 червня ми зустрічали кортеж з тілом Бориса, – сумно зітхає його односельчанка Валентина Процик. – За останніх півтора року це вже третя втрата… До цього були «кіборг» В’ячеслав Мельник, який загинув у Донецькому аеропорту, і військовий журналіст, капітан-лейтенант, заступник редактора телерадіокомпанії Міноборони України «Бриз» Дмитро Лабуткін. Я лише хочу запитати у влади, у Порошенка і його прибічників: скільки ще життів має обірватися у вашому так званому АТО? Скільки? Неоголошена війна у країні щодня як не вбиває, то калічить. І коли ви, «любі» керманичі, заплющуєте очі на те, що відбувається і подумки рахуєте свої статки, то наші воїни заплющують очі від сильного болю, промовляючи молитву й благаючи Господа повернутися додому живими. Та це, очевидно, лише наш біль, а вам байдуже. Як байдуже до того, що Бориса Макаревича поховали 14 червня, що він любив носити вишиванку, але його не могли у неї одягти, бо його тіло було настільки понівеченим, що навіть труну не відкривали. Байдуже й до того, що рідні залишилися сам на сам із своїм горем…

– Цей біль ще скоро не мине, – каже мати загиблого, – але ми мусимо жити, мусимо триматися, бо є заради кого. Мій внук Тарас, син старшої доньки Надії, також на Сході, у Сєвєродонецьку, що на Луганщині, служить за контрактом. Борис був для нього прикладом у всьому, адже він ріс без батька, тому можна сказати, що осиротіла не лише його донечка Мартуся, а й племінник…


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Цими вихідними народний аматорський хор національно-патріотичної пісні «Заграва» Палацу культури «Березіль» ім. Леся Курбаса відзначив свій 35-річний ювілей благодійним концертом «Герої не вмирають, вони в серцях живуть» ...


Рубрика: , , Опубліковано: о 13:09


Ольга Ганношина була нареченою бійця 24-ї окремої механізованої бригади Віталія Малюка...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:49


16 червня на вулиці Текстильнiй у Тернополі сталася аварія з травмованими...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:14


Волонтери ГО “Вплив мрій” із Бережан провели акцію зі збору макулатури, щоб виручити кошти на потреби ЗСУ. Зібрали 2,5 тонни, отримали понад 12 тисяч гривень...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 9:52


Мешканка Чортківського району довірилася аферисту і перерахувала на його карту понад 34 тисячі гривень...


Рубрика: , , Опубліковано: о 23:31



Теми дня
17 Червня
16 Червня
14 Червня
13 Червня