З чим у багатьох пов’язана атмосфера новорічних свят? Передусім — з ялинкою з її неповторним ще тоді запахом (зараз такого немає, або ж вже нюх притупився), подарунками під нею, веселощами…

Двом двоногим різностатевим істотам, які 2 січня викрали з-під будинку в одному з мікрорайонів міста прикрашену новорічну ялинку, напевно, теж її ставили батьки в дитинстві. І дарували подарунки. Але чи то ті подарунки не подобалися, чи ще з якоїсь причини, але зачаїли оті двоє злість на людей з їхніми скромними новорічними радощами, до яких належала і ялинка перед будинком. І вирішили її їх позбавити.
Втім, може, я занадто ускладнюю, підводячи базу з прикрощів дитинства під вчинки вже дорослих бовдурів? Може, в даному випадку спрацював примітивний злодійський інстинкт: стоїть щось гарне, прикрашене людськими руками й на радість людям, то чому б його не поцупити?

Що найприкріше: робили обоє злодійкуватих бидляків свою справу ще не так пізно (на камері відеоспостереження зафіксований час – 22:04). І робили просто таки з жахливою неквапливістю, спокоєм і впевненістю, що їм ніхто не перешкодить здійснити задумане. Неминуче виникає запитання: чому бидло так вільно почувається в нашій країні й у “файному” місті зокрема? Відповідь очевидна: не боїться (ну, зовсім!) бути покараним. На таку категорію, з дозволу сказати, громадян, не надто спотворених сумлінням та й, судячи з манери ходи “кавалера”, який стояв на “шухері”, поки його “дама” крала ялинку, інтелектом, найпереконливіше діють дві речі: біль і страх. Отого самого страху вони, судячи з усього, не відчували. Як і табуни їм подібної бидлоти. Куди ж ми зайдемо з усім цим?