Субота, 25 січня 2025
Війна... Поезія тривоги і віри в силу українського народу...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 10:18
Світла пам'ять про нашого Героя Віталія Скакуна з Бережан...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 16:16
Зазвичай у цю фразу вкладають негативний смисл — головним чином коли оті судження комусь не зовсім до смаку. Хоча, здається, майже кожна висловлена людиною думка про щось чи про когось несе в собі елемент оцінки. То навіщо ж тоді ставити оті самі "оціночні судження" комусь за вину? Чи це не те саме, що й ображатися на дзеркало, коли бачиш у ньому якесь незугарне відображення? Нерідко за такими образами стоять надміру гіпертрофоване власне "ego" і, як не крути, дефіцит скромності. ...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 9:53
Ще з дитячих часів пам'ятний вислів "Міжусобиці Русь згубили"...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 14:26
"Ледь не впав", — можливо, без належного співчуття подумав я про невдачливого чоловіка, який вранці гепнувся на доріжці парку, послизнувшись і попутно згадавши чиюсь маму (але зовсім не в формі "трясця твоїй матері"). Добряче призабуте в умовах глобального потепління національне зимове заняття з промовистою назвою "сракопад" нагадало про себе...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 13:00
Багато хто пам'ятає ті «славні» часи і, думаю, погодиться, що найкраще їх характеризує російське прислів'я "шаром покати"...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 9:45
Для кожного сущого на цій землі настає пора, коли кістлява з косою в руках стукає в двері. Мова йде про невблаганний закон життя, а не про вияв delirium tremens, або ж, як його називають у народі, білої гарячки. Хтось залишає цей світ у домашньому ліжку в оточенні люблячої родини, а хтось — у п'яному забутті, замерзлим під якимось парканом, навіть не відчувши настання мороку отого вічного небуття, без супутніх конвульсій та агонії. А ще комусь може пощастити перед відходом у потойбіччя (веселий вступ, чи не так?) побувати в наших лікарняних палатах. Для декого це виявляється зовсім марним, лише продовженням на деякий час мук і страждань, але, мабуть, усілякі гіпократівські заповіді й правила медичної етики диктують боротися за життя хворого, доки є найменша надія. Про етику — трохи згодом...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 9:00
Що найприкріше: робили обоє злодійкуватих бидляків свою справу ще не так пізно (на камері відеоспостереження зафіксований час – 22:04). ...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 17:09
Цей історичний випадок може слугувати застереженням від надмірної самовпевненості. А може бути і яскравою ілюстрацією відомої приказки "Не кажи гоп, поки не перескочиш". Може також демонструвати, як потихеньку-помаленьку, незважаючи на недружний галас навколо, йти до своєї мети і врешті-решт таки опинитися на, здавалося б, нездоланній вершині...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 16:00
У його кар'єрі було немало чорних смуг, коли несила було терпіти образливі вигуки на стадіонах і просто на вулиці, знаходити нашкрябані нецензурні написи на автівці, коли хотілося закинути все і зайнятися улюбленою риболовлею...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 13:30
Декілька років тому довелося писати, що коли я іноді вранці бачу, як він швидко крокує алеєю парку «Топільче», то якось забуваю, що нас з ним роз’єднує вікова дистанція практично в ціле покоління...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 17:30
Те, що нині в нас панує культ грошей у різних його проявах — чи то нагромадження, чи намагання елементарно вижити, а не простягнути ноги серед вулиці — аксіома...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 12:00
Бракує отої самої сміливості. Усім. І мені теж. Може, у цьому й найбільша наша проблема...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 16:00
Нова купа недопалків, побачена зранку в під'їзді, вкотре нагадала про одну з найголовніших наших бід — відсутність культури в широкому розумінні слова...
Автор: Ігор ДУДА • Опубліковано: о 18:00