Майже 70 років тому, 16 липня 1950 р., на знаменитому стадіоні “Маракана” у Ріо-де-Жанейро відбувся вирішальний матч за звання чемпіона світу з футболу між збірними Бразилії та Уругваю. Він увійшов в історію як “Мараканасо” і не був фіналом у звичному розумінні – у фінальній частині чотири команди грали кожна з кожною. Отой “Мараканасо” досі згадують і в Бразилії, скрушно хитаючи головами, і в Уругваї – там день 16 липня оголошений національним святом, яке відтоді відзначають щороку.
Перед грою бразильці випереджали уругвайців у групі на одне очко і їх цілком влаштовувала нічия. Але про неї “чаклуни мяча”, як і вся країна, навіть не думали — передбачався легкий виграш у невиразних, зациклених на обороні уругвайців. Самовпевненість господарів перейшла усі розумні межі. Вже з самого ранку 16 липня на вулицях Ріо почалися народні гуляння з приводу майбутньої перемоги і повітря було буквально наповнене відчуттям ейфорії. Конфедерація футболу Бразилії заздалегідь розпорядилася відчеканити 22 золоті медалі з ім’ям кожного футболіста збірної. 199 854 глядачі – не перевершений відтоді показник відвідуваності – заповнили трибуни “Маракани”. А префект округу Ріо-де-Жанейро проголосив, звертаючись до футболістів збірної: “Через кілька годин ви будете проголошені чемпіонами світу на радість мільйонів співвітчизників”.
Через кілька годин оті мільйони співвітчизників були в стані шоку: ведучи в рахунку 1:0, бразильці, вочевидь через оту самовпевненість, дали змогу уругвайцям зрівняти рахунок, а за 11 хвилин до закінчення гри забити вирішальний гол. Його автор, форвард Альсідес Гіджа, опісля згадував не без гордощів: “Лише три особи змушували мовчати “Маракану”, заповнену 200 тисячами глядачів, – Френк Сінатра, папа Іоан Павло ІІ і я”.
Футбол для бразильців – це справді друга релігія і легко зрозуміти стан, в який поринула країна після фінального свистка. Було передбачено все, крім… тріумфу збірної Уругваю. Офіційні особи бразильської федерації квапливо втекли, залишивши президента ФІФА Жуля Ріме самого з Кубком світу в руках, який він похапцем і мовчки вручив капітану уругвайців. Після матчу серед приголомшених уболівальників були зафіксовані кілька випадків самогубств. 22 заготовлені золоті медалі було знищено, щоб від них не залишилося й сліду…
Бразилія опісля ще не раз зазнавала болючих поразок на планетарних першостях, зокрема, 1:7 від Німеччини в півфіналі Мундіалю’2014. Але ота поразка від Уругваю, на яку ніхто (зовсім ніхто) не сподівався, досі залишається болючою скалкою в футбольній пам’яті п’ятиразових чемпіонів світу. Справді, не кажи гоп…