Від січня тривав збір на фури, долучилися тисячі людей з усієї Тернопільщини. Ініціатор — благодійний фонд «Покрова». Вдалося зібрати понад 3,5 млн гривень. Організатори закупили на залишок коштів медичні наплічники для азовців, а також — понад 300 наборів комплектуючих для бронежилетів. Чотири фури наповнили 50 тоннами продуктів тривалого зберігання. А також передали на фронт 1000 пасок, які оплатили краяни, долучившись до великодньої акції.
Історія такого масштабного збору почалася зі знайомства азовця Арсена Дмитрика з представниками БФ «Покрова» три місяці тому. Представникам бригади, яка нині формує бойову готовність, потрібен транспорт, тож вирішили їм спільно допомогти.

— На той час я не була знайома з Арсеном, але знаю його маму — працюємо в одному медичному закладі. Радію, що я змогла долучитися до цієї справи, і що ми в такий святковий день передаємо фури нашим воїнам, — поділилась враженнями бережанська волонтерка, медик Наталія Онишків. — Маємо змогу передати частинку нашої турботи про них і віри в перемогу. Вантажівки допоможуть захисникам у такий важкий час. Безмежно дякую мешканцям Бережанської громади, які також внесли свою часточку в цей збір. Дякую добродіям, які не втомлюються донатити, дбають про кожного воїна, який здобуває нам перемогу. Наших захисників і захисниць треба підтримувати завжди. Після завершення війни маємо не забувати про них.

— До нас звернулося командування бригади НГУ «Азов» із запитом в допомозі з придбанням вантажівки. Оскільки у нас вже був досвід великих зборів, зокрема на безпілотні комплекси для 44-ої бригади, то вирішили купити чотири вантажівки, адже їм потрібно нині багато транспорту, — розповіла директорка БФ «Покрова» Любов Вовк. — Основний наш формат збору коштів для ЗСУ — благодійні вечори «Сила народу». З такими заходами ми вже побували майже у 20 громадах Тернопільщини. На вантажівки нам вдалося зібрати чималу необхідну суму досить швидко. В круговерті організаційних моментів не завжди є можливість подякувати кожному благодійнику, адже їх надзвичайно багато. Долучились до збору як підприємства та організації, так і звичайні мешканці нашої області, які кидали свої пожертви в скриньки. Під час благодійних вечорів «Сила народу» ми відчували величезну єдність усіх нас в спільній справі. Одній людині чи групі волонтерів було б складніше зробити це. Із думкою про азовців згуртувалася вся Тернопільщина!

Організацією благодійних заходів «Сила народу» займався заслужений артист України, керівник Тернопільського обласного методичного центру народної творчості, волонтер Володимир Вермінський.
— Надійний тил — це надійний фронт. Кожен із нас зобов’язаний робити все можливе для перемоги, — переконаний Володимир Вермінський. — З перших днів повномасштабної війни ми об’єдналися довкола благодійного фонду «Покрова», який допомагав формувати продуктові набори у зону бойових дій. Згодом ми взялися збирати кошти на безпілотники для 44-ої бригади, а цьогоріч у січні — на вантажівки для азовців. Завдяки мистецькій благодійній програмі вдалося побувати в багатьох громадах області й зібрати необхідну суму. До нас долучилися на безоплатній основі чимало артистів. Спільно усі ми разом із краянами зробили важливу справу.

— Не події визначають нас, а ми визначаємо події. Україна проходить найбільш критичний та переломний момент своєї історії, — виступив під час передачі вантажівок відомий азовець Ілля Самойленко. — Незважаючи на столітню «традицію» постійного поневолення росіянами нашого народу, маємо нині абсолютно реальну можливість позбутися його. Участь у боях — справа небагатьох, це справа військових, але участь у війні — це справа кожного. Не можна залишатись осторонь. Війна, на жаль, стосується усіх нас. Відданість і посвяченість тилу надихає воїнів. Розуміємо, що боремося разом і боремося недаремно. Це окрилює і піднімає бойовий дух. Для бійців важливо знати, що тил — надійний. Що українці не покинули країну в такий важкий час, а підтримують і допомагають. Ситуація на фронті — нерайдужна, проте це — шанс. Боремося за сьогодення, щоб мати майбутнє. Щоб Україна жила і процвітала. Але планувати прийдешнє можливо лише тоді, коли ми виженемо з нашої землі російських загарбників, коли переламаємо їм хребет, коли звільнимо всі наші території і повернемо наших людей. Завершити війну можна тільки на полі бою, тому боремось і віримо.