Суспільство ще від Революції Гідности очікує на цей перезапуск, але… За останні роки у людей, які безпосередньо стикалися з правоохоронною та судовою системами, поступово згасає віра в реформи й загалом у можливість добитися справедливости в нашій країні. Що в цьому напрямку буде робити президент Володимир Зеленський та новий уряд? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «НОВІЙ…» розповів експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Денис Монастирський, який у команді президента відповідає за зміни у правоохоронній сфері.
Наш співрозмовник — кандидат юридичних наук, понад 15 років працює із законотворчими ініціативами. У політику прийшов із бізнесу. У 2012-ому став переможцем національного конкурсу «Волонтер року». Брав участь у роботі комісії з відбору кандидатів на керівні посади Державного бюро розслідувань. Родом із Хмельницького, живе у Києві. Нині Денис — 19-ий у списку кандидатів у депутати до Верховної Ради від партії «Слуга народу».

Поліція: здоровий менталітет патрульних

— Маю досвід громадської та експертної участі в державних реформах, починаючи з реформи прокуратури 2015-го року, реформи органів поліції, створення нового органу ДБР та інших сферах. Нам обіцяли все змінити, але практично нічого не змінили, — зазначає Денис Монастирський. — Звісно, не можу казати, що реформи зовсім негативні. Були «плюси» і «мінуси». Серед «плюсів» — створення  Державного бюро розслідувань, навіть попри внутрішні конфлікти, адже це питання росту, а також — діяльність патрульної поліції. Підхід до створення патрульної поліції — перезапуск із «нуля» — абсолютно правильний. Утім, не було забезпечено належного навчання поліціянтів, тому після ейфорійних селфі з патрульними ми
зіткнулися з їх некомпетентністю, коли вони виїжджали на ДТП і не могли
розібратися з елементарними речами. Але і це минулося, відбувся великий відбір — з первинної кількости патрульних залишилося 15%. Інші зрозуміли, що це не їхнє, або що не готові працювати у таких жорстких умовах. Нині у патрульній поліції, як і загалом в поліції, великий кадровий недобір, але їхнє ядро — якісне. Зміни у поліції треба здійснювати, опираючись на кадри, що «виросли», зокрема, й у патрульній поліції. У них — інший менталітет. Попри всі ризики вони можуть дати здоровий поштовх для реформи. На жаль, чимало хороших кадрів пішли з патрульної через розчарування, повернути їх можна лише тоді, коли повернемо довіру до самих
правоохоронних органів. Для цього потрібно укріпити інституцію поліції. Ситуацію змінюють не окремі хороші кадри чи керівники, а загалом налагоджена інституція. Аналогічно міркуємо і про Державне бюро розслідувань: запрацює ефективно — будуть успішно розслідуватись військові злочини, злочини правоохоронців, прокурорів та суддів. Налагодити роботу НАБУ — подолаємо корупційну складову в згаданих органах. Таке бачення команди президента Володимира Зеленського.

Прокуратура: фінансове забезпечення і контроль

— Я бачив зсередини реформу прокуратури у 2015-2016-их роках. Бачив, як майстерно обійшли роль громадськости, — продовжує експерт. — У конкурсній комісії було четверо представників прокуратури та троє — Верховної Ради. Вже сам підхід до реформи був неправильним: починали з перезавантаження рядових прокурорів місцевих прокуратур, оминувши обласні прокуратури та найголовніше — Генеральну прокуратуру. Той факт, що нинішній штат Генпрокуратури є найбільшим за всю історію України, доводить, що реформа цієї структури, на жаль, не вдалася. Очевидно, нас чекає новий підхід до реформи. Команда Володимира Зеленського вважає, що реформу треба починати зверху — з генерального прокурора, повернувши юридичну освіту як необхідну умову кандидата на цю
посаду. Функціональний аналіз регіональних прокуратур і Генеральної прокуратури, проведений Офісом Ради Європи в Україні, виявив багато функцій, що дублюються. Висновки дадуть можливість суттєво скоротити підрозділи Генпрокуратури та регіональних прокуратур. Зекономлені ресурси мають бути спрямовані для рядових прокурорів. Останні мають відчути підвищення заробітної плати, щоб бути незалежними, щоб якісно представляти державу, інакше ми й далі будемо спостерігати зливання справ. Щоб правоохоронна система працювала, кожен орган повинен мати належну інфраструктуру. Поліціянт не може заправляти службове авто за свої кошти, ремонтувати офіс чи купувати форму. Це має забезпечити держава. Те ж стосується і прокурорів. Водночас контроль за ними має бути теж підвищений.

СБУ: економічні злочини — окремо

— Найбільший запит нині на реформування СБУ, зокрема двох її підрозділів: так зване ГУК, що займається протидією корупції, і підрозділ контррозвідки в напрямку захисту економіки, — зазначає Денис Монастирський. — Ці напрямки роботи однозначно є невластивими для СБУ, тому президент і новий голова СБУ Іван Баканов заявили, що ці підрозділи мають бути перезавантажені. Вочевидь, СБУ взагалі позбудеться повноважень розслідування економічних злочинів. Це питання серйозного аналізу, до того ж воно стосується 35-тисячного колективу. Національна поліція не здатна підібрати ці функції, тому мова йде про створення нового органу, який би зайнявся розслідуванням економічних злочинів проти держави. Попередня назва — Служба фінансових розслідувань або Національне бюро «Фінансова безпека». Така зміна дасть можливість позбавити невластивих
функцій СБУ, а також поліцію і службу фінансових розслідувань, з метою
уникнення тиску на бізнес, перешкоджання приходу інвестицій. На це потрібно два-три роки. А загалом команда Володимира Зеленського планує втілити все заплановане за п’ять років. За цей час маємо все виконати, а люди — побачити результат.
Плануємо ще одне нововведення. У 2020-ому запровадимо Інститут кримінального проступку, щоб поліція могла виконувати функції швидкого розслідування дрібних правопорушень. Це розвантажить роботу слідчих, адже нині у столиці на одного слідчого припадає до 500 кримінальних проваджень на рік, в областях — 150-170.
Слідчі зможуть якісно займатися складними справами: розкривати вбивства,
розслідувати аварії, розбійні напади, викрадення автомобілів і т.д. Така зміна забезпечить оздоровлення кадрів. Водночас відбуватиметься очищення поліції й через кадрові комісії.

Суд: відновлення прав людини

— Судова реформа хоч і вимила багато кадрів із судової системи, але перезапуск так і не відбувся. Звісно, було б неправильно думати, що можна одночасно замінити 8 тисяч суддів в країні на професійних і доброчесних. Реформа має продовжитись у найближчі 15 років, — вважає експерт. — Для цього існують Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя. Хоча наразі люди, які там працюють, не забезпечили відсів недоброчесних суддів. Наш першочерговий крок щодо реформи — заміна членів цих органів. Після парламентських виборів замінять представників від Верховної Ради в цих інституціях, згодом будуть переглянуті квоти від з’їзду
суддів та науковців. Протягом найближчих місяців перезапустимо значну частину цих органів, завівши представників громадськості, які працювали в цьому напрямку. Громадська рада доброчесності має брати участь у цьому процесі. Їхні напрацювання важливі, адже судді, які пройшли оцінювання, але отримали негативний висновок, працюють під «дамокловим мечем».
Знаємо, що нині одну кримінальну справу слухають в суді від двох до п’яти років. Це ненормально. Зневірюється не тільки людина, яка під слідством, але й потерпілі. Держава взагалі забула про потерпілих. Потрібні зміни. Заплановані нами реформи спрямовані на відновлення прав людини. У цьому напрямку будемо змінювати й Кримінально-процесуальний кодекс. Уже маємо напрацювання, які протягом першого півроку роботи нового парламенту будуть зареєстровані, і, сподіваємось, підтримані депутатами.