Минулого четверга, 6 квітня, Європейський парламент ухвалив довгоочікуване рішення про безвізовий режим для України.
Отже, безвіз нарешті буде, і запрацює він з середини червня. Як це відбуватиметься на практиці, покаже, власне, практика, та все ж спробуємо розібратися, які умови диктує безвізовий режим для подорожей у ЄС?
Без візи — тільки за біометричним паспортом
Перша і найголовніша умова: в’їжджати до ЄС без візи буде дозволено тільки тим, хто має біометричний паспорт. Тобто паспорт із чипом, на якому розташоване фото, підпис та відбитки пальців даної особи.
Варто знати, що власники біометричних паспортів звільняються від необхідності подавати копії паспортів, фотографії, довідку з роботи та анкету для отримання візи.
Що робити із старим паспортом?
Щодо громадян, котрі мають закордонні паспорти старого зразка, то для них отримання шенгенської візи залишається обов’язковим.
Жодних вимог щодо заміни діючих паспортів у ЄС немає. Якщо маєте мультивізу в паспорті старого зразка, без хвилювань користуйтеся нею до завершення терміну її дії. Якщо хочете залишити старий паспорт і оформити водночас біометричний, це також дозволено.
Більше того, можна буде й надалі звертатися до посольства по візу, якщо ви не матимете біометричного паспорта, але виникла потреба поїхати до ЄС.
Стій! Хто їде?
У Прикордонному кодексі є п’ять вимог, які поширюються як на «візових», так і на «безвізових» іноземців. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:
1) мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);
2) можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
3) мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це пряма цитата із Прикордонного кодексу);
4) не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
5) не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин;
6) пункт для тих, хто не має біометричного паспорта, – потрібно мати в паспорті чинну візу.
Куди шлях, панове?
Якщо спрощено, то в ЄС є два ключових правила для подорожуючих: не працювати без робочої візи та дотримуватися так званого «правила 90 днів» (перебування у Шенгені не більше 90 днів на кожні 180 днів).
Саме ці правила є ключовими і саме їх перевірятимуть на кордоні.
Якщо узагальнити, то для того, аби перетнути кордон, українцям буде достатньо пред’явити біометричний паспорт, зворотний квиток додому (не завжди!), документ, що підтверджує броню у готелі або запрошення від родичів/друзів/організації, а також медичну страхівку.
Детальніший перелік документів, про які може запитати прикордонник, залежить від мети поїздки.
Для бізнес-поїздок (відряджень) це:
- запрошення на зустріч, або
- інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини (прим: це пряма цитата, тобто ви самі обираєте зручний та можливий документ), або
- квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування.
До речі, зверніть увагу на те, що для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить до переліку обов’язкових документів, і це логічно – часом бізнес-візит може затягнутися. Але будьте готові пояснити цю потребу прикордоннику.
Для туризму або приватних поїздок у вас запитають про:
- бронювання проживання або запрошення (не офіційне «візове», а довільне!), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів;
- зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою);
- маршрут чи план вашої поїздки.
Романси про фінанси
Пункт прикордонних правил про фінансову спроможність стосується того, що у вас мають бути в наявності кошти для проживання. Жодних довідок про нерухомість, про що подейкують, вимагати у нікого не будуть. Втім, подивимося, які фінансові варіанти дає законодавство ЄС подорожуючим:
1) готівкові кошти (на практиці нині майже ніхто в ЄС не возить значні суми готівкою);
2) тревел-чеки (теж застарілий та неактуальний варіант);
3) сплачене проживання та квитки;
4) фінансові гарантії сторони, яка запрошує;
5) кредитні картки.
Власне, останнім пунктом можна обмежитися. Радимо все ж мати на ній кошти або достатній кредитний ліміт, адже у конфліктних випадках вас можуть попросити зателефонувати на “гарячу лінію” банку та перевірити баланс. Тож будьте готові підтвердити свою платоспроможність, яку можуть попросити надати прикордонники (50 євро на добу).
Депортували? Сиди вдома!
Кому заборонено в’їзд до ЄС? Зокрема, тим українцям, хто був депортований з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, на рік або на п’ять років). Передусім йдеться про порушників візового режиму – тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину. І якщо термін заборони в’їзду для конкретної людини ще не вийшов, можна бути впевненим: її точно «завернуть» на кордоні.
Як відомо, головна мета візової та прикордонної перевірок — переконатися в тому, що людина не планує порушувати міграційні правила. Візовий режим є доволі архаїчним інструментом, саме тому ЄС поступово скасовує його для інших держав. Зберігає його лише для тих держав, у яких є високий рівень візових відмов. Україна вже давно не є такою. Ухвалення безвізового режиму це, власне, підтвердило, тож можемо пишатися цим фактом, бо наразі безвіз для нас — свідчення того, що в Європі українців поважають. Що ще можемо завдяки безвізу?.. Та поки що, на жаль, нічого. Хто їздив за кордон, той і далі буде їздити. Для більшості ж українців, котрі за свої підвищені «доброю» владою зарплати та пенсії можуть вибирати хіба між хлібом і ліками, й часто, даруйте, не спроможні купити собі нову пару трусів, подорож країнами Євросоюзу, де треба 50 євро на добу, найближчим часом не світить. Хіба що світити задом…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: безвіз, Україна
