«Дуже добре, що є максимальний контакт з єпархіями і Української греко-католицької церкви, і Української православної церкви Київського патріархату, а також розуміння того, що ці храми — не просто релігійні об’єкти, а частина величезної культурної спадщини українського народу, туристичні перлини Тернополя й області», — зазначає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.

Для пересічних тернополян огріхи, допущені при ремонті чи відновленні сакральних будівель, є непомітними, але не для істориків, архітекторів, догматів. Та й час бере своє…

Наприклад, зазначає Леонід Бицюра, Середня церква, або, як ще її називають у народі “Зелена”, потребує заміни куполів, даху, встановлення гідроізоляції, є великі клопоти з просіданням фундаменту. Неякісне відновлення стін, здійснене кілька десятків років тому, суттєво змінило автентичний вигляд храму, тому необхідно знімати всю ту радянську штукатурку.

Зміни очікують і на Катедральний собор.

“На соборі буде здійснено заміну двох куполів веж на такі, які були в довоєнний період, — зауважує Леонід Бицюра. — Оскільки центральний купол зроблений на дуже складній дерев’яній основі, то вирішили не замінювати його, а здійснити укріплення, монтаж додаткових металевих конструкцій та облаштувати на ньому унікальний оглядовий майданчик, що прикрасить храм і дасть можливість поглянути на місто з самого його серця”.

Оглядовий майданчик планують облаштувати і в Надставній церкві, а також відремонтувати східці до неї.

Справжнім відкриттям стала так звана Катакомбна церква. Розташована вона під приміщенням обласної прокуратури на вул. Листопадовій, 4, що поряд з Катедральним собором.

У 1912 році тут діяв ліцей сестер-йосифіток, а в ньому — підземний храм. У 1950-ому до ліцею «заселилась» прокуратура і церквицю перетворили на… спортзал. На стінах святині й досі збереглись баскетбольні кільця, зображення тенісних ракеток, а на одній зі стін при вході — стертий часом напис: “Спорт — запорука здоров’я”.

Нині потрапити до Катакомбної церкви можна тільки через… прокуратуру. Тож поки що екскурсії до храму, каже Леонід Бицюра, тільки в перспективі. Спершу необхідно попрацювати з архітекторами та організувати окремий вхід до підземелля, відтак розробити проектно-кошторисну документацію на об’єкт і тільки тоді можна буде говорити про фінансування та здійснення необхідних робіт з реконструкції та відкриття для туристів цієї підземної сакральної перлини.

“Велика вдячність теперішньому очільнику прокуратури, який дав можливість просто працювати з цим об’єктом, — зазначає Леонід Бицюра. — Раніше прокуратура була репресивно-тоталітарним органом, який не допускав до себе на гарматний постріл. А нині є контакт, розуміння того, що ця пам’ятка важлива і для Тернополя, й для України загалом, адже таких підземних сакральних об’єктів з реальною історією — одиниці».

…Реконструкція храмів, замку, встановлення статуї Святої Теклі, відновлення унікальної водогінної колонки на вул. Валовій, пошук мурів Української гімназії, що розташовувалась біля нинішнього пам’ятника Івану Франку, продовження розкопок і встановлення правдивої дати народження Тернополя… Частину об’єктів уже було презентовано у рамках Першого туристичного форуму, що відбувся нещодавно в місті.

Тернопіль, який був майже вщент знищений війною, поволі повертає собі історичне обличчя, наповнюється родзинками, що приваблюватимуть туристів та працюватимуть на розвиток його економіки, набуває довершеного естетичного вигляду, змінюється на очах… І зміни ці потребують неабияких зусиль та значної суспільної підтримки.

Фото Михайла Урбанського.