Вівторок, 15 липня 2025
• 5 кілограмів! У Бучачі народився хлопчик-богатир • Назавжди 26. Обірвалося життя захисниці Галини Лащик із Бучацької громади • Три випускниці з Тернополя отримали 200 балів на НМТ • Двоє захисників із Тернопільщини повернулися з полону • Секретаря Зборівської міської ради підозрюють у вимаганні “відкату” у ветеранів • У червні Тернопіль придбав військовим обладнання на 14 мільйонів гривень • Обірвалося життя працівника Тернопільського національного педагогічного університету • Трагедія на Кременеччині: водій в автомобілі потонув у ставі “Королівський” • Вбивство у Почаєві: завдав знайомому кілька ударів ножем • Скульптуру Архистратига Михаїла встановили на Монастирищині • 50 троянд – для Чорткова: діти з прифронтових територій висадили клумбу • На Зелені свята на Тернопільщині пройшла гроза із градом • Повернуть храмові історичне обличчя. На Тернопільщині реставратори виявили унікальний розпис • У підземеллі Бережанського замку невдовзі оживе… минуле • У Ланівцях відкрили “Соляну вежу”, яка не має аналогів в Україні • Діти загиблих Героїв можуть безкоштовно відвідувати атракціони в Тернополі • Танцювальний колектив із Тернополя переміг на міжнародному фестивалі у Туреччині • У Кременці зустрінуть воїна Назара Вашкевича, який повернувся з полону • Тернополян просять не доторкатись уламків безпілотників і ракет • Росія вдарила по Тернополю “Калібрами” і “Шахедами”
Два роки в комі… 13-річному Артурові Сукачу потрібна допомога

Опубліковано: 15 Березня о 14:13 1756


Уже два роки Артур Сукач із Тернопільського району перебуває у комі. Нині хлопчикові 13 років.


У нього діагностували підгострий склерозуючий паненцефаліт (прихована форма вірусу кору). Минулого тижня Артур потрапив до Тернопільської обласної дитячої лікарні з аспіраційною пневмонією. До нього навідалися волонтери і нині просять небайдужих допомогти йому на лікування, підтримати його батьків у нелегкій боротьбі за одужання сина.

— Артурчик досі в реанімації, тримається висока температура, колять антибіотики, — зітхає мати хлопчика Любов Григорівна. — Можливо, хтось із людей підкаже клініку за кордоном, де взялися б лікувати нашого сина. Ми надсилали результати аналізів до  ізраїльської клініки, нам підтвердили діагноз, поставлений українськими лікарями, але у висновку зазначили, що, на жаль, на даному етапі захворювання лікування не існує. Наразі життя сина — це щоденна підтримка, годування через трубку, масаж… Коли сприятлива погода, виносимо його на вулицю. У сина відсутні рефлекси ковтання, він не говорить, не встає, іноді може ворушити кінцівками. Реагує на телефонний дзвінок, розплющує очі.

Лікарі пояснили, що хворобу викликав вірус кору, хоча Артурчик не хворів на цю недугу. Перші симптоми проявилися у вересні 2015-го. Пішов син до шостого класу, провчився два тижні і почав непритомніти. Ішов якось зі старшою сестрою до школи і на секунду-другу втратив свідомість, швидко піднявся на ноги, але не пам’ятав, що з ним сталося. «Артуре, що трапилося? Чому ти впав?» — запитала сестра. «Я не падав!» — відповів. Потім повторилося вдома: пив чай за столом, раптом схилився набік — знепритомнів. Ми негайно звернулися до лікарні, зробили МРТ. Усі аналізи були добрі, тернопільські лікарі припускали, що це вид епілепсії. Підлікували його, пішов до школи і знову втратив свідомість… Ми звернулися до Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру у Львові, а звідти нас направили до «Охматдиту» в Київ. Артуркові ставало все гірше — почав шкутильгати на ніжку, заїкатися, у січні 2016-го впав у кому. Відтоді боремося за його одужання… Щодва-три місяці возимо на обстеження. За два роки він вперше потрапив до реанімації.

Скільки ми з чоловіком пройшли всього з Артурчиком… Чоловік щодня на роботі, а я доглядаю за сином. Фізично мені не важко, а ось морально іноді дуже боляче… Перед очима, як син ходив до школи, грав у футбол, радів перемозі на конкурсі з кораблебудування, як ми ішли на прощу до Зарваниці… Ще маленьким Артурчик прислуговував біля священика. Стараюся нині не пропускати недільних Богослужінь, молюся за сина, чоловік у той час сидить з ним вдома. Вже в стані коми ми його возили по монастирях, над ним молилися сестра Ліджі з Мукачевого, отець Зеновій із Зарваниці, священики-екзорцисти о. Йосафат з Тернополя та о. Ян Білецький з Хмельниччини. Наша надія — на Бога, лікарів та добрих людей, які подають руку підтримки.

Хто би міг допомогти родині Артура,
гроші можна перерахувати на рахунок його матері Люби Сукач у «ПриватБанку»:
4149 4978 6272 4145
Номер телефону матері: (067) 351 48 45.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , , ,

Нещодавно опубліковане

Сніданок недарма вважається найважливішим прийомом їжі, адже забезпечує людину енергією, запускає процеси травлення і налаштовує на продуктивний день. Проте не всі з нас обирають на сніданок корисні страви, віддаючи перевагу швидкому перекусу або просто кухлику кави...


Рубрика: Опубліковано: о 18:30


Вага новонародженого – 5 кілограмів, а ось зріст 60 сантиметрів...


Рубрика: , , Опубліковано: о 19:53


Бучацька громада з глибоким сумом повідомляє про важку втрату — передчасно відійшла у вічність солдат взводу охорони Галина Йосифівна Лащик...


Рубрика: , Опубліковано: о 19:40


У Тернополі одразу кілька випускниць здобули найвищий результат на національному мультипредметному тесті - 200 балів...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 10:00


Ще двоє наших воїнів повернулися додому із російського полону...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:41



Теми дня
5 Липня
4 Липня
3 Липня
26 Червня