Тернопіль робить черговий крок до оптимізації транспортної системи в інтересах саме пасажирів. Проте, схоже, доведеться і самим змінюватися, щоб позитивні результати можна було відчути швидше.

«Файна карта» запрацює повноцінно

У тестовому режимі випробування соціальної «Карти тернополянина» почали ще кілька місяців тому. Тепер «Файна карта» працюватиме повноцінно. Пасажири, які отримали карту, платитимуть так само, як і раніше, а також отримають можливість суттєво економити. Учнівська/студентська карта в середньому дозволить сім’ї зекономити близько 1700 грн. у рік. Загальна іменна карта, яку можуть придбати ті, хто проживає або працює у Тернополі, даватиме економію близько 800 грн. Зекономлять і власники проїзного квитка, який може придбати будь-хто. Пільгові категорії пасажирів будуть їздити, як і раніше, безкоштовно.

Крім того, карта даватиме конкретні переваги для пасажира. У першу чергу — це зручність використання, можливість відновити іменну карту разом з балансом коштів у разі втрати.

Запровадження системи повинно покращити і якість перевезень. Адже тепер буде точно відомо, скільки пільговиків перевозиться по маршруту, скільки автобусів реально перебуває на маршруті, як вони дотримуються графіку. Перевізник отримуватиме кошти лише за реально перевезених пасажирів. У перспективі — буде оцінено реальне навантаження на маршрути. У разі потреби буде збільшуватися кількість транспорту. Місто матиме інструмент контролю за перевізником. Зекономлені ж за рахунок оптимізації кошти можна витратити на додаткові громадські простори, спортивні та дитячі майданчики, ремонти і поліпшення комфорту у місті.

Натомість пасажири без карти будуть оплачувати за проїзд на 1 гривню дорожче (4 гривні — у тролейбусі та 5 гривень — у маршрутці). Така система відповідає європейському досвіду, де гості завжди платять більше за проїзд, ніж місцеві мешканці.

Уряд зобов’язав всі міста України вводити аналоги «Файної карти»

Запровадження даної соціальної карти – також вимога уряду. 25 жовтня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №812 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів щодо запровадження у громадському транспорті всіх міст України автоматизованої системи оплати праці за проїзд». Постанова Кабміну чітко регулює, як має працювати така система, які категорії громадян матимуть пільги тощо. Таким чином, вже офіційно стартував процес переведення системи громадського транспорту у всіх містах України на електронний квиток.

«Проблеми росту» електронного квитка

Безперечно, як і кожна реформа, впровадження електронного квитка відбувається не так просто. Перша велика проблема — це спротив з боку самих перевізників. Хоча у правилах перевезень, що їх місто виставляло як умову участі перевізника у тендері, було чітко прописано впровадження електронного квитка, перевізники не дуже охоче сприймають цю новацію. Складається враження, що вони взагалі сподівалися, що транспортна реформа у Тернополі не відбудеться, як це часто буває в Україні. Адже не секрет, що інші міста суттєво відстають від Тернополя у впровадженні електронного квитка. Головною причиною такого спротиву є великий тіньовий обіг готівки. Пасажирам практично не видавали квитків і лише водій міг знати, скільки реально сплатили пасажири за проїзд. Відтак перевізники, а в більшій мірі самі водії, часто зловживали тим, що вимагали підвищення вартості проїзду, вказуючи на зростання цін на бензин. При цьому перевірити реальну кількість заробленого перевізником не міг ніхто. Відтак на початках був спротив з боку перевізників, а також непоодинокі випадки, коли валідатори (прилад для зчитування даних з електронного квитка) просто виводили з ладу.

Маємо змінитися самі

Є й інша проблема — “психологічна”. В Україні тривалий час діяла “африканська система” перевезень, де поїхати міг тільки той, хто може “втискатися” в автобус чи маршрутку, розштовхуючи ліктями інших пасажирів. Якщо ми подивимося на Європу, то там посадка і висадка пасажирів чітко регламентовані. Пасажири сідають у ТЗ переважно через передні двері, де мають змогу оплатити проїзд водієві за допомогою готівки, квитка чи електронного квитка. Висадка ж відбувається через задні двері. Тепер нам доведеться звикати до того, що посадка і висадка має відбуватися впорядковано, і ми маємо поважати один одного.

Можливо, сьогодні, коли бачиш переповнену маршрутку, це видасться нереальним, проте, скажімо, сусідня Польща також проходила через цей період розвитку своєї транспортної системи. Спочатку були переповнені маршрутки та автобуси, бо вони погано дотримувалися графіку. Потім люди звикли до того, що транспорт ходить регулярно та за графіком. Почали краще планувати свій час, щоб їхати з комфортом та не перешкоджаючи іншим. Навчилися поважати один одного. Посадка і висадка стали відбуватися цивілізовано. Переповнений транспорт залишився у минулому.

Очевидно, що і ми поступово дійдемо до цього. Вже за короткий час електронний квиток буде звичкою, якою є сьогодні для багатьох користування мобільним телефоном.