Бездуховність, невігластво та лінощі — ці три причини відома в Україні та далеко за її межами народна цілителька та фітотерапевт Наталя Земна вважає основними причинами більшості захворювань. До такого висновку Наталя Петрівна прийшла з власного досвіду, адже практично щодня їй доводиться консультувати сотні людей в різних куточках України. Нині вона у Львові, завтра — в Чернігові, а там і за кордон може податися, де теж чекають її мудрої поради.

До Тернополя пані Наталя приїжджала на початку квітня, та, щоб потрапити до неї на прийом, люди попередньо записувалися за місяць наперед. Варто зауважити, що консультує вона безкоштовно, адже переконана: дар, яким її наділив Господь, продавати не можна. Хтось приходить сюди просто з цікавості, хтось — з профілактичною метою, та більшість — з надією знайти порятунок. Наталя Петрівна скрушно зауважує, що далеко не всі з тих, хто слухає її поради, застосовує їх на власному досвіді з банальної причини — ліньки. На жаль, люди забувають, що їх здоров’я у їхніх власних руках. Утім, як мовиться у Євангеліє, хто має вуха, нехай почує.

— Пані Наталю, чому ви вважаєте основними причинами проблем зі здоров’ям передусім бездуховність, невігластво та лінощі?

— Оглянувши за роки роботи мільйони пацієнтів, з’ясовуючи причини різноманітних захворювань, я прийшла до такого висновку. Чомусь ми не замислюємося, що часто наш спосіб життя — і духовний, і фізичний — провокує виникнення захворювання. Природа сама забезпечила нас ліками, а ми просто не вміємо ними скористатися, а часто й не хочемо, адже значно простіше ковтнути пігулку. Проте пігулка може усунути біль, тобто симптоми, але не вилікує причину.

Ще жодному вченому не вдалося поєднати в чомусь одному всі інгредієнти, усі хімічні речовини, як це Бог зробив у рослині. Кожна з них має свій хімічний склад, свої біологічно активні речовини, які є ліками для нас із вами. Та щоб це знати й застосовувати, потрібно не лише цікавитися цілющими властивостями рослин, а й не лінуватися. Натомість ми відгородилися товстим шаром бетону від природи і хочемо, щоб вона, як та тоненька стеблинка, пробилася крізь асфальт і сама прийшла нам на допомогу, як гора до Магомета, а не навпаки.

Один слухач так і написав мені: уважно вас слухаю, всі поради записую, але… не можу перебороти себе і виконати ці поради. Часто буває і так: почав приймати ліки на основі трав, трохи допомогло — і кинув, не витримавши повного курсу. У результаті — рецидив захворювання. Людина повинна навчитися любити і берегти себе. Зрозуміти, що вона — частина природи, і потрібно жити у гармонії з нею.

Водночас переконана, що не можна вилікувати тіло, не зцілюючи душу. Так, найперше люди хворіють через бездуховність, а це — відсутність любові до себе і оточуючих, звіра у своїх силах. Скажімо, якщо людина заздрісна, вона ніколи не зможе почуватися здоровою і щасливою. А які страшні наслідки може мати помста! Навіть якщо мені хтось робить боляче, я ніколи не відгукуюсь помстою. Колись давно моя бабуся Настя, яка вчила мене розпізнавати природу, розповідаючи про цілющі властивості кожної травинки, говорила, що помста спопеляє душу. Ніколи не мстіть! Відійдіть. Побажайте людині добра. Людина живе на землі, щоб творити добро.

— У радянські часи травників вважали мало не ворогами народу. Впродовж останніх кількох десятиліть, на щастя, ставлення до народної медицини змінилося, втім, і нині далеко не усі «офіційні» лікарі сприймають її серйозно. Чому?

— Так, нас постійно застерігають, що приймати трави можна лише під наглядом лікаря. З одного боку це правильно, адже травництво передбачає мудре використання властивостей трав. Але глянемо правді у вічі: сучасні лікарі не знають трав! Їх не вчать цьому в медичних вузах. Ось це і є невіглаством! Прикро, та якщо лікар не має бажання самостійно здобувати такі знання, то його ставлення до травництва вкрай негативне.

Та я переконалася: лікареві треба побачити результат. Лише тоді він починає сприймати народну медицину. І таких випадків у нас багато. Уже чимало традиційних лікарів, які переконалися в ефективності траволікування на власному досвіді, скеровують своїх пацієнтів у наші здравниці, й більше того — самі починають цікавитися травами.

Народна медицина, що споконвіку займається фітолікуванням, найперше покликана навчити людину, як запобігати захворюванням і лікувати хронічні недуги. Вона не противага офіційній медицині, а радше друге крило в боротьбі за здоров’я людини.

Як правило, в офіційній медицині лікар починає лікувати наслідок, а не причину. Причому кожен фахівець звертає увагу, так би мовити, на «свій» орган: кардіолог — на стан серця і судин, нефролог — нирок, стоматолог — зубів тощо. Проте лікувати симптоми — це самообман. Адже причиною, скажімо, тахікардії можуть бути і негаразди із шлунком. А народних лікарів недарма називають цілителями: вони зцілюють людський організм цілісно. Адже що таке хвороба? Це якась поломка в організмі, тріщина в його системі. Отже, треба відновити його цілісність. Народний цілитель, якщо він по-справжньому має цей дар, лікує організм у комплексі. Ми лікуємо не хворобу, а людський організм, щоб він сам поборов те чи інше захворювання.

— З якими хворобами до вас звертаються нині найчастіше?

— Це серцево-судинні захворювання. Вони на першому місці не тільки у нас, а й у світі. Зі свого досвіду я прийшла до висновку, що до цього призводять хвороби шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози та печінки. Ці ж ураження стають причиною і цукрового діабету. А все тому, що ми не вміємо жити і поважати себе. Не вміємо правильно харчуватися, нам краще полежати на дивані, аніж погуляти по парку чи попрацювати на городі. Малорухливий спосіб життя призводить до застоїв в усіх органах і системах людського організму, а звідси — й усі наші хвороби. Або скільки я раджу: «Зведіть вживання цукру до мінімуму». Та мало хто прислуховується. Адже одна третина цукру — це отрути. Ні підшлункова, ні печінка їх не витримують, як наслідок — невтішні діагнози. Ось і виходить, що більшість хвороб люди «заробляють» ложкою. Хоча з давніх-давен відомо, що їжа має бути ліками, а ліки — їжею.

— Нині триває Великий піст, який, дехто нарікає, фізично витримати нелегко, бо, мовляв, навесні й так загострення хронічних захворювань й авітаміноз, а тут ще й треба себе обмежувати в їжі…

— Від першого дня й до останнього, дотримуючись усіх вимог посту, людина очищає свою душу. Особливо це стосується поганих звичок. Куріння, алкогольні напої, брутальна лайка — про все це на період посту, а краще й назавжди треба забути.

Насправді піст, якщо поводитися правильно, допоможе зміцнити імунітет. Про імунітет треба думати не тоді, коли йдеш до аптеки, шукаючи якусь пігулку чи інший чудодійний засіб для його посилення. У кожної доброї господині, щоб ви знали, імунітет — на столі. Чому? Бо 75% його — у шлунково-кишковому тракті. А всі шлунково-кишкові хвороби ми, як я уже казала, черпаємо своєю власною ложкою на своєму столі з миски. Саме звідти й більшість захворювань. Тож, аби навесні підсилити свій імунітет, щонайперше треба очистити організм, а піст цьому саме й сприяє. Якщо ж раніше ви надто зашлакували свій шлунок, потрібно особливу увагу звернути на приправи, якими українці користувалися здавна. Це — петрушка, кріп, селера, майоран, кориця, кардамон й багато інших.

Уже з’являється перша зелень, використайте її з максимальною користю для себе. Найперше — це кропива: з нею можна варити зелений борщ, але найкорисніше брати її перші зелені листочки для салату. А чому не звернути нам свою увагу на перші листочки грициків, на кульбабу, на цикорій? Все це теж годиться для салату. А лобода? Це просто незамінне джерело вітамінів.

Якщо ми в цю пору не споживаємо м’яса — а для імунітету воно потрібне, але лише 100 грамів щодня, – варто їсти продукти, що його замінюють. Скажімо, гриби, квасолю. До речі, вживання квасолі — чудова профілактика функцій підшлункової залози. Якщо вона не хвора, обов’язково треба вживати страви із квасолі, яка тонізує підшлункову, але квасолю слід добре розварювати, корисно також більше вживати трави кропу, насіння кмину, коріандру, селери. А пшоно? Це продукт, що тонізує шлунок, лікує печінку, відновлює її очищувальну і кровотворну функції. Якщо людина їсть пшоно, вона не матиме анемії, не захворіє на онкологічне захворювання. Навіть бородавка ніколи не з’явиться на шкірі у тих, хто їсть пшоняну кашу чи кулешу бодай двічі на тиждень. У людини ніколи не буде страждати зір.

Наші предки навіть не уявляли, що таке захворювання щитовидної залози, що таке брак або надлишок йоду. А секрет у тому, що вони чи не щодня їли борщ. У ньому обов’язково був буряк, бо тієї кількості буряка, що споживалася в борщі, вистачало, щоб організм регулярно поповнювався потрібною кількістю йоду і нормально працювала щитовидна залоза. Отож, кожна господиня, як берегиня власної родини, повинна ще й бути лікарем у своїй сім’ї.

Шановні читачі «НОВОЇ Тернопільської газети». Якщо у вас є запитання до народної цілительки та досвідченого фітотерапевта Наталі Земної — надсилайте їх на адресу редакції: м. Тернопіль, вул. Крушельницької, 1а або на електронну адресу novagazeta.ternopil@gmail.com. Відповіді на свої запитання ви знайдете на сторінках «НОВОЇ…».