Упродовж тижня у вересні в Бережанах гостювали волонтери з селища Брухтервельд, що в Нідерландах. Десятеро голландців допомагали потребуючим родинам та долучилися до зведення будинку соціального призначення в селі Рай, що поблизу райцентру. Залили стяжку, зробили ремонт у помешканні, купили меблі, провідали літніх людей, спілкувалися з бережанцями, з якими зустрічалися на вулиці, і навіть жартома возилися центром міста на тачці! Голландців уже сприймають у райцентрі, як рідних. Свої проєкти іноземці реалізують у рамках співпраці з благодійним фондом «Карітас-Бережани». Кошти для втілення задумів голландці збирають серед мешканців свого селища, організовують благодійні акції. Про свою діяльність висвітлюють на сторінці «Брюхтервельд для Бережан» у Фейсбуці.

Миють автівки, щоб зібрати гроші для українців

Дружба бережанців з голландськими волонтерами триває уже п’ять років. Познайомив іноземців із нашим райцентром керівник БФ «Карітас-Бережани» отець Михайло Бугай. Якось священникові представив голландців професор одного з іноземних вузів, так і зав’язалося спілкування.

— Отець Михайло випадково познайомився з голландцями. Іноземні волонтери — це звичайні прості люди, не надто великого достатку, але вони відкриті робити добро для інших, — розповіла співробітниця
БФ «Карітас-Бережани» Ольга Стрижко. — Вони приїжджають до нас щороку. Вдома голландці організовують ярмарки, у вільний час миють автівки, а виручені кошти збирають для поїздки до Бережан і допомоги потребуючим. Першого разу в нас гостювали восьмеро волонтерів, наступні — 12, цьогоріч — 10 (шість чоловіків й чотири жінки). Це люди різного віку, різного виду діяльності, але їх об’єднує благородна мета.

Одна голландка тримає ферму з коровами, інша працює в рекламній компанії, котрийсь із чоловіків — інженер електричних установок. Вони бачать, як в Україні живуть деякі бідні родини, тож переосмислюють чимало речей.

«Природно, що люди в усьому світі хочуть жити краще, ми теж цього прагнемо в Нідерландах, але бачачи різні ситуації, розуміємо, що нам ще нема на що нарікати», — зізналися іноземці. Повертаючись до свого селища, до рідних, вони розповідають про побачене, пережите в Україні — їхній досвід духовно зміцнює багатьох і спонукає до милосердя. Голландці приїжджають до потребуючих сімей зі співчуттям і бажанням принести хоч трошки світла й надії в їхнє життя.

Передусім намагаються покращити побут людей, забезпечити комфортні умови проживання. Роблять це без краплі зверхності, вболівають за підопічних, реагують на їхні погляди, міміку. Для них важливе спілкування з українцями, тому ми щоразу забезпечуємо їм місцевих перекладачів, які теж на волонтерських засадах супроводжують гостей.

Бережанські історії, що вразили голландців

Цьогоріч голландці втілили три проєкти на Бережанщині — допомогли двом родинам і брали участь у зведенні будинку соціального призначення. Загалом за весь час вони покращили умови на восьми приватних об’єктах.

— Кожної візитації голландці провідують родини, яким допомагали раніше. Так, цьогоріч придбали дрова для потребуючої сім’ї, яку знають із минулих років. Іноземці самі обирають, кому надати допомогу, у нас цікавляться про потребуючі родини, — продовжує співрозмовниця. — Цього разу вони вирішили підтримати сім’ю покійного краєзнавця та громадського діяча Олександра Коковіна з Бережан. Торік наш славний краянин помер після важкої недуги в молодому віці. Залишилася вдова пані Оксана і їхній синочок. Непросто їм нині самим забезпечити себе, адже багато ресурсів тратили роками на лікування Олександра. Їхня історія надзвичайно вразила голландців. У свою чергу пані Оксана щиро приймала іноземців. Після візиту приходила до нас, не могла надякуватися. Казала, що спершу хвилювалася, чи знайде спільну мову з гостями, але було все невимушено і легко, бо вони прості, відкриті, вміють пожартувати, посміятися з себе.

Матеріально допомогли іноземці цьогоріч також родині Нагірняків — це 80-річні дідусь і бабуся, 50-річна донька, яка важко нездужає, та її дитина. Голландці вирішили покращити побутові умови в їхньому помешканні. На час ремонту ми доправили сім’ю до геріатричного будинку в Саранчуки. Іноземці провідали їх з подарунками. З ранку до ночі волонтери трудилися в їхній хаті. Купили для них кухонний гарнітур, стіл, диван, світильник, газову плиту. Відбили стару плитку на стінах і залишили кошти, щоб купити і поставити нову, бо вже не встигали самі це зробити. Волонтери не присідали ні на хвилину, хотіли якомога більше встигнути. Зупинялися вони в місцевому готелі «Едем», але туди приходили тільки ночувати, увесь день невтомно трудилися. У них було все чітко розплановано та продумано.

Захопив голландців також задум відкриття соціального будинку в селі Рай. Волонтери вирішили внести свою лепту — наразі залили стяжку в будівлі, яка стане осередком для потребуючих.

Просив Бога, аби малюк народився до поїздки

Світлини і відео голландців у Фейсбуці з поїздки до Бережан — суцільний позитив. Натхненно мішають розчин, ріжуть дрова, фарбують вікна, білять стіни, у когось розлилася фарба, весело показують мускули від роботи, смакують микулинецьке пиво. Часу для відпочинку в голландців не було, та все ж знаходили короткі перерви, щоб прогулятися містом.

— Голландці дуже позитивні та комунікабельні. Якось один із чоловіків віз іншого центром Бережан на… тачці, а потім ненароком перевернув (сміється, — авт.). Було, що гойдалися на дитячому майданчику — зняли кумедне відео, — розповідає Ольга. — Голландці дуже ощадливі, господарські. Придбали для однієї родини новий умивальник, а старий принесли до «Карітасу» — може, комусь згодиться. Виконували все надзвичайно швидко і акуратно. Вони не є професійними майстрами, тому іноді для складних робіт залучали майстрів. Будівельні матеріали закуповували самотужки в бережанських магазинах. Їхні благодійники довірили їм кошти, тож вони все сумлінно вклали у добрі справи. За п’ять років до волонтерів приєдналося чимало небайдужих голландців, які також хочуть допомагати українцям. Вони знають, що в нашій країні війна, що багато чоловіків воюють. До речі, іноземці приїжджають до Бережан у час відпусток, жертвуючи своїм вільним часом і силами. Голландець Річард очікував у вересні народження дитинки, то зізнався, що просив Бога, аби маля щасливо прийшло на світ ще до запланованої поїздки (сміється, — авт.). Не хотів пропускати візиту до Бережан! «Робимо це для душі!» — кажуть іноземці. Не знаю, хто з них якого віросповідання, але якось були на Богослужінні у нашому храмі, то висловлювали захоплення. Їх цікавлять наші традиції, історія. На прощання ми сфотографувалися біля «Карітасу», в усіх були сльози на очах. «Наступного року знову до Бережан!» — написали днями в соцмережі іноземні волонтери. Приємно, що вони допомагають людям безкорисливо, не для похвали, а керовані правдивою добротою.