Застати нині в робочому кабінеті голову Тернопільської ОДА Степана Барну — справа майже безнадійна. Мало того, що кінець року — гаряча пора, адже необхідно засвоїти виділені з Держбюджету кошти, завершити безліч справ, то ще й в динамічному графіку роботи —  кілька важливих відряджень: лише нещодавно повернувся з Польщі, відвідав наших армійців на Сході України, а вже у понеділок, 11 грудня, вирушив з візитом до В’єтнаму — одного з найбільших потенційних інвесторів у економіку області.

Тим не менше в такому цейтноті голова ОДА знайшов час для ексклюзивного інтерв’ю журналістам «НОВОЇ…», щоб прозвітувати перед громадою області про зроблене за рік, що минає.

«Створюємо інфраструктуру в місцях постійного перебування армійців»

— Армія за останні роки змінилася кардинально. Якщо у 2014 р., відправляючи бійця в зону бойових дій, його потрібно було одягнути, взути, нагодувати і озброїти, то нині ми забули про такі проблеми — це вирішує держава. Тепер актуальним для нас є питання розвитку Збройних сил і, зокрема, військових підрозділів, що базуються на території області. У 2014 р. на Тернопіллі було 60 військовослужбовців Національної гвардії, а тепер — 300. Три роки тому в нас взагалі не було військових частин, а у вересні 2014 р. на Тернопілля повернули 44-ту артилерійську бригаду, де нині служать понад 3,5 тисячі військових. Нині ми опікуємося створенням інфраструктури у місцях постійної дислокації військової частини, а це не лише Тернопіль, а й Чортків, Теребовля, Бережани. Зокрема, необхідно обладнати полігони та інші інфраструктурні об’єкти. Зокрема, у Теребовлі — казарму на 300 військовослужбовців.

«Тернопілля вийшло на перше місце в Україні за динамікою зростання реальної заробітної плати»

— Розмір середньомісячної заробітної плати в області складає нині 5384 грн., що на 1816 грн. (50,9%) більше від показника січня-жовтня минулого року. Тернопілля нарешті зсунулося з останньої позначки в Україні за розміром середньомісячної зарплати — наприкінці року ми обійшли Чернівецьку область. За динамікою зростання реальної заробітної плати область протягом січня-жовтня 2017 р. вийшла на перше місце в Україні. Відповідний індекс склав 129,8%. Звісно, що ми не можемо за рівнем зарплати конкурувати з регіонами, де розташовані потужні заводи, фабрики чи атомні електростанції, але, як бачимо, також прогресуємо. З іншого боку, я не вірю, що навіть такий показник — 5384 грн. — справді реальна середньомісячна зарплата в області. Гадаю, вона вища, адже не вірю, що, наприклад, на базарі люди працюють за 3200 грн., як це часом офіційно подається. Легалізація заробітної плати — дуже важлива проблема, від якої залежить і наповнення місцевих бюджетів, і пожвавлення процесу створення нових робочих місць. До речі, впродовж січня-жовтня 2017 р. у приватному бізнесі області було прийнято на роботу майже 50 000 працівників, а також започатковано понад 4400 нових підприємств. Покращання цих показників — один з пріоритетів нашої роботи. Ще у пам’яті, як на початку цього року відбувалися пікети біля приміщення ОДА у зв’язку з підвищенням Кабміном рівня мінімальної заробітної плати. Як тоді бідкалися, що при зарплаті 3200 грн. бізнес не виживе. І як нині кардинально змінилася ситуація! Більше того, на моє глибоке переконання, мінімальна зарплата тепер не має бути менше 4000 грн. Я вже веду щодо цього консультації з представниками бізнесу, й на деяких підприємствах аграрної сфери вже йдуть назустріч і в середньому офіційно платять працівникам близько 10 тис. грн., і це далеко не межа.

«Один з напрямків вирішення проблеми кадрового голоду в області — перепрофілювання профтехосвіти»

— Ще одна ключова проблема області — катастрофічна ситуація з кадрами. Наприклад, на СЕ «Борднетце-Україна» нині у Чорткові близько 1000 вакансій, а у Тернополі — понад 500. Один із напрямків розв’язання цього питання — перепрофілювання профтехосвіти. Уже в цьому навчальному році ми відкрили лабораторію для сантехніків у Чортківському ПТУ на 500 учнів, на базі Тернопільського вищого професійного училища №4 ім. М. Паращука відкрили лабораторію для будівельників, а днями — і швейну лабораторію в Кременці. У найближчих планах — відкриття лабораторії для навчання трактористів-комбайнерів у Шумську. Хочемо, щоб діти вчилися на сучасному обладнанні, а не на верстатах і техніці 1970-их років, і виходили зі стін закладу вже готовими сучасними фахівцями. Ще одне — планування профтехосвіти і регіональне замовлення. Не може повторитися ситуація, що склалася в позаминулому році, коли половину держзамовлення складали… кухарі. Ми хочемо, щоб роботодавці, навчальні заклади й учні працювали в єдиній зв’язці з підготовки фахівців і їх працевлаштування.

«Сума капітальних інвестицій в область за 10 місяців року сягнула 4,7 млрд. грн.»

— Ми маємо рекордний рівень капітальних інвестицій в області — на кінець жовтня він досяг 4,7 млрд. грн., а торік був близько 3 млрд. грн. Тут ми також серед лідерів в Україні. Мене часто запитують, чи є зиск з економічних форумів, які ми щорічно проводимо у Тернополі. Відповім на це запитання такою статистикою: за всі роки незалежності в область було залучено 42 млн. дол. іноземних інвестицій, а за дев’ять місяців 2017-го — 45,3 млн. дол. Тобто, за цей рік ми залучили більше іноземних інвестицій, ніж за
25 попередніх років!

«Лікарні і лікарі будуть боротися за кожного пацієнта»

— Нещодавно побували в одній з районних лікарень і побачили парадоксальну картину. От скажіть, як може працювати лікарня, в якій 300 медичних працівників і при цьому 150 ліжко-місць, ще й третина з них не зайнята?! Гадаю, що в таких роздутих штатах та неправильному використанні коштів і криється ресурс для підвищення заробітної плати медпрацівників, а також надання якісних медичних послуг населенню, отож однозначно, що медична галузь потребує реформування. Я би відзначив кілька основних складових медреформи. По-перше, екстериторіальність, тобто пацієнти зможуть звертатися до тих медичних закладів, де, на їх думку, нададуть найкращі послуги. Це створить конкуренцію між медзакладами, і лікарі, як мінімум, стануть ввічливими (усміхається — авт.), адже будуть боротися за кожного пацієнта. А кошти будуть розподілятися залежно від кількості пацієнтів у тій чи іншій лікарні, а не від ліжко-місць. Інша складова — поліпшення надання медичних послуг за рахунок створення госпітальних округів. Нині нам пропонують спрямувати на створення таких округів близько 200 млн. грн., що дозволить, наприклад, значно оновити обладнання лікарень і значно їх переоснастити. Третій момент — за ініціативи президента Петра Порошенка 4 млрд. грн. з майже 40 млрд. грн. вкрадених Януковичем коштів, які нині повертаються до бюджету, спрямують на поліпшення сільської медицини. Тобто Тернопілля додатково отримає на сільську медицину близько 178 млн. грн., і ми зможемо закрити питання оновлення обладнання, закупівлі додаткових машин швидкої допомоги та сімейних лікарів у селах. А перед громадами поставимо одне завдання — облаштувати приміщення. Окремо скажу про сільські амбулаторії — ми не збираємося їх закривати. Навпаки, сподіваємося відремонтувати приміщення, де це можливо, ну, а там, де вже не лікарня, а стайня — збудувати нові. Будемо навіть переобладнувати приміщення амбулаторій під житло для фахівців, щоб якнайшвидше повернути лікарів до села.

«Однозначна позиція: жодна посада в області не була продана і не буде!»

— Останнім часом доводиться чути багато критики щодо реформи держслужби, зокрема, спекулюють на темі ліквідації областей. Хочу всіх заспокоїти: ніхто не збирається ліквідовувати нашу Тернопільську область. Я також категоричний противник ліквідації районів, тим більше, що для цього необхідно вносити зміни до Конституції. Інше питання — чим мають займатися ОДА та РДА в умовах децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад? Гадаю, що в адміністрацій мають залишитися певні контролюючі функції, крім того, вони відповідатимуть за сприяння армії, координацію правоохоронних органів, ну, й виконуватимуть звичні керівні функції на територіях, які не покрили ОТГ. У контексті реформи держслужби хотів би сказати й про те, що мене можна звинувачувати у певних кадрових помилках чи в тому, що в основу деяких призначень покладено партійний консенсус (адже я маю консолідувати свої дії з усіма партійними структурами, за які голосують тернополяни). Але моя позиція однозначна: жодна посада в області не була продана і не буде! Це я вважаю головним своїм здобутком.

А щодо децентралізації, то цьогоріч на території області ми утворили чотири нові об’єднані територіальні громади. Таким чином, децентралізацією охоплено вже 40% території області і 39% населення, а рівень державних капітальних вкладень в область за 2017 р. склав понад 358 мільйонів гривень.

Півтора мільярда гривень — на дороги області у 2018-ому!

— Цьогоріч на будівництво дороги Тернопіль — Львів ми витратили 302 млн. грн., ще частину з цих коштів не засвоїли, тому вони перейдуть на наступний рік. Зроблено основу і дренаж дороги практично до межі з Львівською областю. Наступного року завершимо роботи на цій ділянці, а також зробимо об’їзну навколо Тернополя та дорогу на Підволочиськ. Загальна вартість цих робіт — близько 800 млн. грн. А загалом у дороги області як державного значення, так і місцевого ми в наступному році плануємо вкласти небачену дотепер суму — близько 1,5 млрд. грн.! Будівництво доріг та сільська медицина — наші пріоритети на 2018 рік.