Нашу із пані Любою розмову доводилося кілька разів переносити, бо ж у них зараз найгарячіша пора. «У нас така робота, що з березня і аж поки не вдарять заморозки ми – на полі, – пояснює жінка. – Розсадництво — досить важкий сегмент у сільському господарстві».
Тернопільське подружжя Людмила та Іван Бойки вирощуванням саджанців займається уже понад 15 років і щороку дає життя тисячам нових дерев. Причому наші земляки вирощують не лише звиклі яблуні, груші, сливи та вишні, а й лохину, жимолость і навіть… екзотичні ківі та хурму!

«Для нас із чоловіком Іваном це ремесло уже переросло в сімейну справу, – розповідає «НОВІЙ…» Любов Бойко. – Дерева, вирощені із наших саджанців, ростуть уже по всій Україні – коли торік через карантин перейшли здебільшого в онлайн-торгівлю, відправляли їх і на Харківщину, і на Київщину та Черкащину. А як приємно, коли люди, купивши у нас саджанець, за кілька років висилають фото рясно всіяного плодами дерева! Для нас це найкраща подяка.»

Вирощують… 25 тисяч саджанців

– Ми з чоловіком родом із села Дзвинячка, що на Борщівщині (нині – Мельнице-Подільської селищної громади Чортківського району), – розповідає пані Люба. – Там, на малій батьківщині, нині маємо сад і розплідник саджанців, а ще є кілька розплідників неподалік Тернополя – у Стегниківцях і Хомівці. На шляху до садівництва змінили чимало робіт: їздили в Польщу на сезонні роботи, працювали продавцями. Власне, після того, як років два займалися продажем саджанців, подумали: а чому б не спробувати вирощувати їх самотужки?

Почали із невеликої кількості – 5 тисяч саджанців яблуні, груші та кісточкових – черешні, вишні, сливи, а потім вже захопилися і пішло-поїхало – 6, 8, 10 тисяч, і так ми дійшли до нинішньої цифри у… 25 тисяч саджанців! І то все – «ручна робота», техніці наші обов’язки не делегуєш… (Сміється, – авт.). Можна, скажімо, землю в міжряддях розпушити мотоблоком, але все одно кожен саджанець хоче, щоб його вручну обпололи, прищепили, підв’язали… Щеплення — найвідповідальніша справа в садівництві. Ми проводимо окуліровку в серпні. Але щоб мати підготовану підщепу, її потрібно посадити. Восени висаджуємо підщепи, вони ростуть до серпня, ми їх доглядаємо, а тоді в серпні щепимо – цей процес навіть знімаємо на відео і показуємо на своїй сторінці у ФБ, де часто розміщуємо поради щодо догляду за садом. Вирощування саджанців — процес, який не припиняється: одні щепимо, інші доглядаємо, підщепи потрібно постійно пасинкувати, щоб вони не пускали додаткові пагони – обприскувати, просапувати, підживляти упродовж літа. А ще у Борщівському районі маємо більше двох гектарів дорослого саду, якому вже понад десять років.

Вирощувати сад і розсадник — не лише клопітно, а й цікаво та приємно. Ми робимо свою справу від серця і ніколи не припиняємо навчатися. Наше господарство здебільшого орієнтоване на вирощування саджанців плодових дерев, які кожен охочий може придбати і почати вирощувати на своїй присадибній ділянці. Працюємо «сімейним підрядом» із чоловіком, поділу на «жіночу» і «чоловічу» роботу в нас нема — ми обоє універсальні садоводи, тому легко підстраховуємо одне одного в роботі.

«Екзотика» – не лише для теплих країв!

— Коли ми уже достатньо «набили руку» на традиційних для наших широт деревах, вирішили взятися за щось нове та незвичне, як-от ківі та хурма.

Усі думають, що «екзотику» можна вирощувати тільки у теплих краях, проте це не так, – зазначає Люба Бойко. – На сьогодні на подвір’ях можна вирощувати не тільки яблука та груші, а кожен, хто захоче, може виростити ківі чи хурму! Пригадайте, ще десяток років тому екзотикою в саду вважався персик, а нині ним уже нікого не здивуєш, він росте і плодоносить на кожному другому подвір’ї.

Люди вже не стороняться екзотики, а, навпаки, шукають її. Не бояться пробувати, експериментувати – та й прикладів, коли у наших широтах ростуть субтропічні фрукти, дедалі більше. На ківі, хурму, жимолость, лохину нині є попит, адже люди переконалися, що в наших краях цілком реально їх вирощувати.

Наші «екзоти» ростуть не в теплиці, а просто неба – адже це уже нові, спеціально адаптовані морозостійкі сорти – так, у нас є спеціальна щеплена хурма, яка витримує температури до мінус 32! Проте все одно усім, хто хоче вирощувати хурму, я рекомендую у перший рік підв’язувати і утеплювати на зиму саджанець – або агроволокном, або ж просто мішковиною. Ківі у перший рік після посадки також рекомендуємо утеплювати. Раніше ми вирощували тільки актинідію – це такі своєрідні мініківі, причому потрібно було висаджувати два кущі – чоловічий і жіночий, тому що чоловічий тільки цвіте і запиляє жіночі кущі, а сам не плодоносить. Проте нині уже є нові, самозапильні сорти ківі, і можна садити саджанці по одному. Ківі – це деревоподібна ліана, яку потрібно пустити витися по чомусь. Ми радимо у перший рік лозу перед зимою кинути на землю і прикрити – землею чи листям горіха, обмотати агроволокном. Навесні відкрити, підрізати, трохи підживити – і на третій-четвертий рік життя ківі пригостить вас смачними плодами! А як тішать відгуки тих, хто нам довірився і посадив екзотичну рослину і нині насолоджується плодами! Зазвичай, ківі-урожай збирають у жовтні-на початку листопада. Плоди дуже смачні і солодкі!

Лохина і жимолость – смак та користь

— Що найбільш примхливе з «екзотів»? Мабуть, лохина – її великі кисло-солодкі ягоди полюбилися усім. Лохину треба, перш за все, правильно посадити, а потім час від часу розпушувати та окислювати ґрунт – звичайний їй не підходить. У магазині продається спеціальний кислий ґрунт для лохини, а щоб не купувати, можна його «приготувати» самотужки: взяти з-під хвойного дерева, особливо з-під сосни, голочок, тонких гілок, кори, шишок, помістити усе це в глибоку метрову яму – по кругу її можна обкласти плівкою – і тоді засипати ґрунтом, а зверху висадити лохину. Упродовж літа землю можна ще кілька разів окислити – є спеціальна підживка для окислення ґрунту. Так, трішки треба побавитися-поморочитися, але лохина буде гарно рости і чудово плодоносити, а смак її надзвичайно корисних ягід – просто неймовірний! — ділиться пані Люба.

Мені, наприклад, дуже смакують ягоди жимолості – для нас це відносно нова культура, проте популярність її у світі росте з кожним роком! Найперші та найранніші ягоди в саду дарує нам саме жимолость. Уже наприкінці травня-на початку червня ми можемо поласувати такими довгоочікуваними смачними та вітамінними ягодами, солодкими, із ледь відчутною кислинкою.
Ми стараємося стежити за всіма агроновинками, адже маємо уже дуже багато постійних покупців, котрі щороку купують у нас саджанці і приходять, запитують: а що маєте нового? Тому щороку стараємося нащепити нових сортів, аби мати в асортименті саджанців щось цікаве і нове, небачене. Наприклад, окрім «класичних» сортів яблунь – паперівки, білого наливу, «Слави переможцям» та антонівки, а також популярних останніми роками яблука-персика і яблука-груші, маємо ще й цікаві та дуже оригінальні саджанці червоном’якітних яблук – із м’якоттю червоного кольору. Вони дуже смачні і цікаві на вигляд! Традиційно популярні і груші – «Улюблена Клаппа», біла і ніжна м’якоть якої просто тане в роті, «Бера Дюшес» – її багато хто любить, осінній сорт – «Ноябрська» – один із найкращих європейських сортів, якщо дерево гарно доглядати, одна груша може «потягти» навіть на кілограм! Ми завжди намагаємося обирати сорти, які більш стійкі до хвороб і перепадів температур, а ще залюбки консультуємо своїх клієнтів та розповідаємо, як правильно доглядати за деревами. Жодна книжка чи інтернет-сайт не дадуть вам стільки інформації, як людина, котра уже роками працює у цій сфері. Наприклад, усі люблять яблука-груші сорту «Голден» – але ці дерева мають слабкий імунітет, їх часто потрібно обприскувати. Натомість я раджу сорт «Мутсу» – це також яблуко-груша, але це вже з новіших сортів – «Голден», схрещений із «Симиренко», японської селекції, має дуже стійкий імунітет до хвороб і цікавий насичений солодко-кислий смак. Часто викладаємо корисні поради для садівників на нашому сайті – адже нам хочеться, аби люди отримували урожай і були задоволені результатом нашої роботи.