— Пленери у Національному заповіднику «Замки Тернопілля» вже стали доброю традицією, ми проводимо їх кілька років поспіль, — зазначає начальник відділу обслуговування туристів та масово-освітньої роботи Національного заповідника «Замки Тернопілля» Ольга Станкевич. — На минулі пленери «Мандруємо замками Тернопілля», «Байда-Січ» ми запрошували відомих митців-живописців з усієї України, а також талановиту молодь і студентів. Цьогоріч через карантин іконописний пленер довелося перенести з травня на липень. Упродовж семи днів кожна учасниця пленеру творила ікону, яку після його завершення залишила для виставки в Збаразькому замку.
Ікона – це мальоване слово Боже, недарма її ще називають молитва пензлем. Іконописиці працюють у стародавній техніці темперного іконопису, коли натуральні мінеральні фарби розводять яєчним жовтком. У їхніх роботах органічно поєднуються традиції візантійського і сакрального мистецтва.
У всіх учасниць проєкту різний фах, вік, але всіх їх об’єднує велика любов до Бога і до написання ікон, каже Ольга Станкевич. Іконопис відіграє особливу роль у житті кожної з них. Координатор проєкту Людмила Секунда – архітектор за освітою, закінчила іконописну школу «Радруж», де й викладає іконопис. У її творчому доробку близько 60 ікон. Тетяна Попружка – математик за фахом, проте все життя захоплюється фотографією, а з 2014 року займається написанням ікон. Ольга Бойко працює лікарем-психіатром, спеціалізується на гомеопатії та психотерапії. Написала 12 ікон, виконаних у техніці яєчна темпера на левкасі і три ікони на склі.
— Іконопис – це велика відповідальність, тому що ікона зображує Лик Бога, — зазначає учасниця пленеру Ольга Хмілевська. — Іконописна школа «Радруж» існує вже понад 15 років, за час існування школи її викладачі та студенти написали сотні ікон.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: іконописний пленер, Збараж