Тернополяни все частіше почали звертатися до професійних фотографів. Найчастіше до студій  приходять родинами. «Нині більше уваги надають  сімейним цінностям», – каже креативний директор фотостудії Зелененьких Ірина Зелененька-Процюк. Вона також вважає, що фотосесії найбільш позитивно впливають на жінок.

– Є таке явище, як фототерапія, – каже Ірина. – Кожна людина, а особливо жінка, по-своєму гарна, обдарована й особлива, але більшість з нас себе недооцінюють або ж надто самокритичні. Ми ж на фото показуємо людей  такими, якими вони є. Я часто жартую, що люди ніби дзеркала не мають удома і ніби не бачили себе до фотосесії. Сімейні фотографії теж бувають свого роду терапією, особливо, коли люди прикрашають інтер’єр сімейними фотографіями. Це своєрідне ствердження сім”ї, зрештою, це просто естетично і аристократично.

Особливо позитивно впливають фотосесії на жінок, які сумніваються в собі або ж сприймають себе надто самокритично, – вважає Ірина Зелененька-Процюк. – До нас приходять просто розкішні жінки з такими гарними фігурами, формами, рисами і не вважають себе красивими. Але після зйомки, коли готові фотороботи, сприймають вже себе по-іншому, впевненіші в собі, підвищується їхня самооцінка, особливо після того, як виставляють фото в соцмережах і на свою адресу отримують хвилю компліментів. У чоловіків, напевне, теж так, але вони менш емоційні і ніколи в тому не зізнаються. Чоловіки набагато менше люблять фотографуватися або й зовсім не люблять, але приходять заради дорогих людей.

Є сім’ї, які фотографуються дуже часто, це вже або традиція, або приємна і корисна фотозалежність. Інколи приходять батьки вже дорослих дітей, їм шкода, що так і не знайшли часу професійно відзняти дитинство й  невловимий процес дорослішання. Саме тому такі популярні подарункові сертифікати на фотосесію. Такий подарунок доречний і в родинному, і в дружньому колі.

Ірина знає багато випадків, коли після вдалих фотосесій у людей змінювалося життя.

– Усяке було, і заміж виходили,  – розповідає. — Це дуже актуально в теперішній час, коли візуальний матеріал — номер один в інтернет-просторі, всіх і все купують спершу очима. Звісно, фотоапарат вдома потрібно мати в будь-якому випадку, але професійна зйомка незамінна. Це те ж, що мати вдома ножиці і постригтися самому, а що піти до перукарні. Абсолютно різний результат! А ще важливо друкувати фотографії. Відновіть цю стару добру традицію, це допоможе зорієнтуватися чи хоча б на мить перепочити в цьому динамічному й вимогливому часі.

Практикуючий психолог Ірина Калакайло розповідає, що таке фототерапія і як фотографія може бути терапією і терапією від чого

– Фототерапія досить новий метод, але знаходить широке поширення в професійній діяльності психологів. Раніше цей термін вживали тільки для терапії світлом. Нині використовується також для методів, де залучені фотографії чи процес фотографування. Але тут варто дещо уточнити, щоб зрозуміти, в чому ж саме терапевтичний ефект. Професійна терапія може проявлятися в двох основних процедурах. Перший — це коли психолог чи психотерапевт і клієнт працюють з уже існуючими фотографіями — індивідуальними, сімейними чи зробленими на роботі. Розглядаючи їх на терапевтичній сесії, можна аналізувати дуже багато речей. Наприклад, розбираючи стосунки в парі, можна подивитися динаміку їхніх взаємин у часі, чи, наприклад, ієрархію в колективі. За індивідуальними фото можна працювати зі страхами, комплексами і прихованими чи неусвідомленими бажаннями.

Практикують також ритуал знищення фотографій — для того, щоб допомогти перегорнути сумну сторінку життя. Застосовують ще так зване терапевтичне фотографування — коли терапевт дає клієнту, з яким він працює, завдання фотографувати події, об’єкти навколо, що відображають той чи інший психологічний стан. Саме зображення на фото і стає інструментом терапії.

Варто зазначити, що це професійна діяльність, яку повинен проводити спеціаліст. Але це зовсім не означає, що будь-яка людина, розглядаючи свої фотографії, не може сама себе проаналізувати і зробити висновки. Для практикування досить узяти 10-15 фотографій в різних ситуаціях. Розглядаючи їх, необхідно спробувати відповісти на запитання: наскільки я «справжній» на фото, чи маю якусь типову «маску», яку, фотографуючись, часто вдягаю на себе і для чого вона мені, чи відповідає моє зображення тому, як я сам чи сама це сприймаю? Така саморефлексія допомагає багато що зрозуміти і часто навіть прийняти рішення.

– Кажуть, що після вдалих фотосесій у жінок підвищується самооцінка…

– Так, доступність професійного фотографування значною мірою вплинула на те, як людина ставиться до свого відображення, як оцінює себе. Ми пам’ятаємо сімейні чи робочі фотографії 25-літньої давності, де всі чинно сидять. Тоді самовираження особливо не віталося. Ще 10-15 років на фотоапарат треба було збирати гроші кілька місяців, 6-7 років тому слова «селфі» взагалі не існувало, а в 2015 році воно було внесене до словників англійської мови.

Тепер професійна фотосесія стала достатньо доступним і популярним сервісом. Фотографія, яка подобається чоловікові чи жінці, справді позитивно впливає на самооцінку. А безмежні можливості таких програм, як, скажімо, Photoshop, коли можна і зморшку стерти, і 5 кілограмів на талії замалювати, часто навіть створюють у власника фотографії міфічне відчуття. Але я як психолог вважаю, що не сама вдала фотографія має значний вплив на те, як ми себе оцінюємо. Спробую пояснити це на простому прикладі. Ось зробила людина нову вдалу фотографію. Найімовірніше, що вона з нею зробить – це покаже значимим для неї друзям або виставить на сторінку в соціальну мережу і нетерпляче буде дивитися на реакцію людей чи рахувати скільки «лайків» ця фотографія набрала у Facebook. Саме ота реакція чи лайки і є рушійною силою.

– Ну, якщо на фото людина гарна, то й у житті вона, напевне, така ж…

– Ну, тут, напевно, справа в кліше. Раніше навіть говорили, що якщо сказати людині, що вона фотогенічна, це її може образити, бо означатиме, що в реальному житті вона не Мерилін Монро. А як часто трапляються розчарування, коли очікуєш у реальному житті побачити в людині те, що бачив на її світлинах. Як і в будь-якій справі, в фотографії є свої рецепти і техніки, які допоможуть людині навіть з дуже посередньою зовнішністю на фото виглядати красиво. На професійних сайтах фотографів можна знайти поради, як вибрати вдалий ракурс чи як приховати певні недоліки: подвійне підборіддя чи зайві кілограми на стегнах, скажімо. Але ж знову хочу зазначити, що техніка, прийоми – це важливо, але не головне. Емоція, стан душі, хвилинний настрій, кураж – ось складові красивої фотографії!

– А сімейні фотосесії теж бувають фототерапією? У яких випадках?

– Безперечно, як інструмент для роботи психотерапевта, так і для самої родини, як я вже зазначала. З одного боку, фотографування разом може бути відображенням гарної і щасливої родини. З іншого, може оголити сімейні конфлікти і труднощі в стосунках. Але я б хотіла звернути увагу на ще один нюанс. Дуже часто «організатор» (зазвичай мама) сімейної фотосесії надивиться зразків фотографій в інтернеті і підбирає якісь дуже екстравагантні і не властиві для своєї сім’ї ракурси. У своїй уяві вона вимальовує собі фото своєї родини, схоже на фото родини Анжеліни Джолі і Бреда Пітта, коли ті були родиною, а в реальності отримує фото, на якому і чоловік не такий сексі, і в неї самої не такий гламурний вигляд, та й діти не такі, як в рекламі BabyGap. Ось вам і створене власними руками розчарування. Тому будьте собою і отримуйте задоволення.