Центральна виборча комісія призначила на 28 серпня перші вибори у семи об’єднаних громадах. Таким чином, в Україні стартує новий етап місцевих виборів вже нових об’єднаних територіальних громад. Дуже швидко цей процес дійде й до Тернополя, де місцеві вибори експерти прогнозують вже у 2017 році.

Депутати і «корито»

Сесія міської ради Тернополя від 19 серпня показала, що у місті вже “пахне” достроковими місцевими виборами. Судячи з усього, цей “запах” і спричинив досить специфічні дії певної частини депутатів, які замість того, щоб зайнятися передвиборчою кампанією, вирішили під завершення щось для себе урвати. У цьому корисливому пориві об’єдналася більшість депутатів навіть з таких антагоністичних фракцій, як “Самопоміч”, “Свобода” та БПП. Уже той факт, що на сесії відбулася передача конт-
ролю над найбільш “жирною” земельною комісією для фракції “Самопоміч” в особі депутата Андрія Шкули, чию кандидатуру, крім однопартійців, підтримали фракція БПП та більшість депутатів від ВО “Свобода”, однозначно доводить, що ці “слуги народу” хочуть максимально заробити до завершення своєї каденції і мало сподіваються на переобрання. Тобто, говорячи народною мовою, вирішили максимально дорватися до “корита” і хлепнути з нього…

Певною мірою суть таких депутатів може пояснити простий аналіз минулих виборів до міської ради Тернополя. А він дуже добре показує, що більшість із діючих депутатів потрапила до міської ради не завдяки якимось достоїнствам чи заслугам, а виключно завдяки партіям, за які голосували виборці. Тобто ці депутати просто вміло скористались тодішньою політичною кон’юнктурою, а тепер вирішили скористатися зі свого становища.

На наступних місцевих виборах депутатський склад міської ради оновиться на 90 %

Згідно з даними ЦВК, за всіх нині чинних 42-ох депутатів міської ради Тернополя (зі всіх фракцій) проголосували лише 15 883 тернополяни, а, для порівняння, за міського голову Тернополя — аж 48 911 тернополян! Найкращий показник серед всіх депутатів показала представниця “Свободи” Марія Баб’юк, за яку проголосували 1022 тернополяни. Абсолютна більшість депутатів набрала менше 500 голосів. З політичних фракцій найгірший показник показали Радикальна партія (у середньому менше 300 голосів на депутата), “Народний контроль”, “Батьківщина”, “Самопоміч” (трохи більше 300 голосів на депутата). Дещо кращі результати у БПП (у середньому майже 500 голосів на депутата) та “Свободи” (понад 600 голосів на депутата).

Ця суха статистика дуже добре характеризує нинішню специфічну пропорційну виборчу систему на місцевих виборах, коли виборець голосує за партію, а не за окремого кандидата. Тобто, на місцевих виборах тернополяни, які підтримували БПП, віддавали свої голоси Петру Порошенку, які були за “Батьківщину”, — Юлії Тимошенко, за “Самопоміч” — Андрієві Садовому.

Трохи інша ситуація зі “Свободою”. Під час останніх місцевих виборів результат ВО “Свобода” був зароблений стараннями саме міського голови Сергія Надала, який представляє цю партію. Більше того, за Сергія Надала голосували не лише прихильники “Свободи”, а й прихильники інших партій. Наприклад, згідно з даними соціологічної групи “Рейтинг”,  напередодні виборів 25 жовтня 2015 року за чинного міського голову готові були проголосувати 60 %  прихильників “Батьківщини” та БПП, 38 % — прихильників “Громадянської позиції”, 45 % — прихильників “Самопомочі”, 95 % — прихильників “Свободи”. При цьому в більшості випадків прихильність до чинного міського голови значно переважала прихильність до власного кандидата. Якщо ж говорити про ситуацію на даний момент, то ця тенденція ще більше посилилася: за останніми соціологічними дослідженнями тієї ж групи “Рейтинг”, у серпні 2016 року за Сергія Надала готові проголосувати ще більше прихильників вищезгаданих партій.

Цю детальну аналітику наводимо для того, щоб тернополяни чітко зрозуміли: нині діюча система місцевих виборів не забезпечує відображення у міській раді інтересів всієї громади Тернополя. Кандидат, який потенційно може набрати найбільшу кількість голосів, не пройде у раду, якщо його партія не подолає прохідний бар’єр. А ситуація, коли за міського голову Сергія Надала проголосувало 48 911 виборців, а за всіх 42-ох депутатів міської ради разом узятих — лише 15 883 особи, більш ніж переконливо свідчить про те, хто чого вартий. З іншого боку виходить, що, по суті, нині мер представляє більшість тернопільської громади, тоді як увесь депутатський корпус — лише разючу меншість.

Аналітики вказують, що при збереженні діючої системи на наступних місцевих виборах розклад політичних сил кардинально зміниться, а депутатський склад Тернопільської міської ради оновиться на 90 %. Усе залежить від партійного рейтингу БПП (має тенденцію до зниження), “Самопомочі” (має тенденцію до зниження), “Батьківщини” (має тенденцію до зростання), “Свободи” (у Тернополі має тенденцію до зростання) та особистого рейтингу мера Сергія Надала (за останніми даними групи “Рейтинг”, його рейтинг складає майже 70 % підтримки). Особистий рейтинг мера Тернополя тут не просто важливий, а визначальний, оскільки практично стовідсотковий шанс пройти до міської ради будуть мати висуванці від ВО “Свобода” (і не тільки), зрештою, чи не кожен, кого публічно підтримає на виборах безумовно авторитетний міський голова.

Депутати вже думають, як їм жити без мандата

Такий розклад ситуації дуже добре розуміють поки що діючі депутати. Не маючи жодних гарантій, що у 2017 році (максимум на початку 2018-го) вони збережуть свої депутатські крісла, ці ділки намагаються максимально використати “депутатський важіль”. На останній сесії вони зупинили інвестиційні проекти мерії, виділення земельних ділянок УГКЦ. Тим самим вони вже прямо натякають, що їхні голосування коштують. І це не обов’язково гроші. Наприклад, бізнес депутатів з фракції “Самопоміч” (переважно рекламний) напряму зав’язаний на мерію та особисто Сергія Надала. Тому вони ставлять вимогу недоторканості власного бізнесу на наступні роки. Бізнес-депутати від БПП також вимагають від міського голови преференцій для власного бізнесу. Усі вони вже тепер переймаються, як їм жити у 2017 році вже без депутатських мандатів, але зі старим мером і новими депутатами.

Чому мер Тернополя дозволив «зелену опозицію»?

Залишається зрозуміти у цій ситуації позицію міського голови Тернополя Сергія Надала. Очевидно, він мав достатньо можливостей, аби приструнити корисливих депутатів, взяти ініціативу в свої руки, а ситуацію — під контроль, однак цього не зробив. Таку поведінку міського голови, очевидно, можна пояснити кількома причинами.

По-перше: він теж розуміє, що нові місцеві вибори — не за горами, а тому йому просто нецікаво і нема сенсу вступати у конфлікти з цим депутатським складом. Сергій Надал готується працювати вже з новою міською радою Тернополя. Його високий особистий рейтинг і авторитет у Тернополі, без сумніву, дозволять йому прямо вплинути на вибори нових міських депутатів, аби мати серед них максимальну кількість своїх.

По-друге: сьогодні Сергієві Надалу не потрібно брати участі у жодних сумнівних рішеннях міської ради, тим більше у тих, що мають корупційну складову. За міською радою невтомно пильнують і органи Генпрокуратури, і НАБУ, і поліції, і СБУ, а авторитет не так легко здобувався, аби ним не дорожити.

По-третє: Сергій Надал добре розуміє, що найкраще управлінця при владі характеризують його справи для розвитку міста та господарки, а не розбірки та війни з депутатами. Як казав Макіавеллі, ідеальний правитель – це той, якого не бояться, але якого поважає громада.

Отже, наразі у Тернополі маємо міського голову, якого беззастережно підтримує уся міська громада, і новосклепану “зелену опозицію” (за кольором відомої купюри), яка хоч і контро-
лює у міській раді основні комісії, в тому числі й земельну, але абсолютно не відображає інтересів громади. Чим завершиться їхнє протистояння? Запитання риторичне, але, звичайно, час покаже.

Тарас Головінський, політичний оглядач