Середа, 18 грудня 2024
• У Тернополі затвердили Програму розвитку та підтримки волонтерства на 2025-2027 роки • Чоловік із Микулинців вкрав на вокзалі в перехожого сумку • Помер викладач ЗУНУ Віталій Мельник • Як запобігти вербуванню дітей ворожими спецслужбами? • Смертельна аварія біля Смиківців: загинула 45-річна жінка • «Будьте й надалі для нашого народу світильником Божої правди», — глава УГКЦ до владики Василя Семенюка з нагоди ювілею • У Тернополі господарі викинули собаку з четвертого поверху • Російська ракета пошкодила промисловий об’єкт на Тернопільщині • За замах на замовне вбивство зловмисникові загрожує до 15 років ув’язнення • «Допомагаємо тим, у яких війна забрала все…» У Тернополі провели благодійну акцію для переселенців • У День волонтера понад 30 тернополян здали кров для фронту • «Прийняв із послуху нашого Синоду бути слугою Христовим”. У Тернополі відбулася інтронізація архиєпископа Теодора Мартинюка • Головну ялинку в Тернополі засвітила донька Героя Тараса Петришина • «Дівчина з обкладинки» у селі під Тернополем: 2 мільйони американців дивляться, як живе українська хуторянка • Іван Яцків загинув від обстрілу ворога на Сумському напрямку • У Тернополі відзначили волонтерів, які допомагають українським захисникам • Виписали з лікарні двох дітей, які отруїлися грибами у Копичинцях • Підпалили приміщення сільської ради біля Тернополя на замовлення… спецслужб росії • 12-річний хлопчик потрапив під колеса автомобіля • “Це була зразкова сім’я…” Ворожий безпілотник забрав життя тернополянина Віталія Ременця
Коли здригнулася від вибухів земля

Автор: Опубліковано: 3 Березня о 10:18 75


Війна... Поезія тривоги і віри в силу українського народу.


Коли здригнулася від вибухів земля

Я чув її не раз, ту пісню про одну-єдину
Із сонцем, що з імення світить – рідну Україну,
І серце гріє наче поклик журавля,
Але відчув по-справжньому сьогодні зранку,
Коли здригнулась ще на темному світанку
Від вибухів важких моя земля
Я враз відчув, що і єдина вона й рідна,
І що на неї пошесть поповзла негідна,
Щоб сплюндрувати і на свою віру навернуть,
Вона – цинічна і убога і нездатна зрозуміти,
Що ми – господарі самі собі і нам своє робити,
Ми – українці, в цьому наша генетична суть
“Ми не Росія” – довелось гостям незваним нагадати,
А заразом – “вантаж двохсотий” їм додому відіслати,
Ви сподівались на прогулянку легеньку, “чуваки”?
Ось скоро матері заплачуть десь у Пскові чи у Курську,
А в ресторанах там на день чи два припинять грати “Мурку”
І запитають один в одного: “Зачем туда мы лезли, дураки?”
Ви думали, це Крим, коли вдалося все гладенько,
Коли присягу зрадили підленько
І перебігли на ваш бік з-під стягу синьо-жовтого щурі?
За вісім років стала іншою країна,
Вона свій шлях обрала власний і єдиний
І не бажає брати участь в чиїйсь грі,
І армія її, хоч і народжувалась в муках,
Все ж здатна нині твердо взяти зброю в руки
І міцно врізати нахабам по зубах,
І запалали в небі “Сушки” і гелікоптери,
І танки їх горять від “Джевелінів” наче зроблені з фанери
А ще народ ощириться – і мріям Путіна настане крах
Нехай ми недолугі в чомусь, і невмілі, і недосконалі,
Нехай корупція нас наша просто доконала,
Але – земля ця наша, це наш рідний дім,
І нам самим у бідах наших і проблемах розбиратись,
А якщо вже по допомогу й за порадою звертатись –
То не до того, хто пожежу залюбки влаштує в домі цім
Прийшли непрохані ви – тож непошановані підете,
Якщо кінець свій десь в Херсоні чи Поліссі не знайдете
Казав же недаремно хтось із давніх ваших ще князів:
Той, хто з мечем прийде до нас, той від меча загине,
Та жила й вічно буде жити Україна,
Як би від цього хтось в Кремлі зубами не скрипів
——————————————–
Я чув її не раз, ту пісню про одну-єдину
Із сонцем, що з імення світить – рідну Україну,
І серце гріє наче поклик журавля,
Але відчув по-справжньому сьогодні зранку,
Коли здригнулась ще на темному світанку
Від вибухів важких моя земля
Я чув і знаю, ти таки – одна-єдина
В моїм мовчанні і словах до тебе лину
Твій біль сьогодні – це мій власний біль,
І цей зв’язок не в силі розірвати
“калибры”, “грады”, “аллигаторы”, “атланты”
Це – головне, все решта – тлінь і цвіль
Ігор Дуда


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Нещодавно опубліковане

17-18 грудня у Тернополі пройде мистецький фестиваль «Додому на Різдво»...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:25


3 грудня на засіданні 45-ї сесії Тернопільської міської ради було затверджено Програму розвитку та підтримки волонтерства на 2025 – 2027 роки...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:19


31-річному раніше судимому жителю Микулинець загрожує до восьми років позбавлення волі за вчинення майнового злочину...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00


17 грудня у Тернополі відбудеться форум «Молодь Ветерани», який стане платформою для об'єднання досвіду та нових ідей...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:17


Академічна спільнота класичного університету Тернополя глибоко сумує з приводу смерті кандидата економічних наук, доцента Мельника Віталія Григоровича...


Рубрика: , , Опубліковано: о 14:12



Теми дня
15 Грудня
14 Грудня
13 Грудня
9 Грудня