Якби нашій землячці, уродженці села Пишківці Бучацького району Лесі Кізюк ще 10 років тому хтось сказав, що вона стане Lady Flower — «квітковою леді» в Америці, вона, мабуть… і не повірила б!
Але ось уже дев’ять років жінка разом із сім’єю мешкає у Філадельфії, а останній рік займається оригінальною «флористикою» — виготовленням унікальних гігантських квітів, які виглядають так, наче щойно принесені з саду, втім, не в’януть, не опадають і довго прикрашають приміщення.
— Я не вважаю себе Lady Flower, — розповідає «НОВІЙ…» пані Леся. — Цю назву я дала для своєї сторінки, а не для себе. Кожна квітка в моїх очах — як маленька леді, маленьке диво, створене Богом, щоб зупиняти нас на мить, відволікаючи від щоденних клопотів… Подивіться на квітки: одна гарна, а друга — ще краща, та розкішна і вишукана, а інша — узагалі неймовірна, фантастична! А які багаті кольори, які вишукані, витончені деталі?! Як можна пройти повз них, не замилувавшись? Може, для того, аби люди нарешті їх помітили, я і збільшую пропорції цих квітів у добрий десяток разів?.. (Сміється, — авт.) Якщо ж серйозно, то нині мій телефон вщент забитий фотографіями квітів, які я хочу зробити, а їх виготовлення уже стало чимось більшим, ніж просто захоплення чи хобі…
Із Бучаччини — до Філадельфії
Разом із чоловіком Романом та двома дітьми — донечкою і сином — пані Леся мешкає у Філадельфії.
— Відразу по приїзді Америка вразила мене довгими сірими вулицями з однаковими будинками, великою кількістю машин, шаленим ритмом життя, відсутністю лавочок на кожному кроці і людей, які тиняються без діла… Так, звичайно, Америка — це країна можливостей, але «манна небесна» тут нікому на голову не падає, і потрібно дууууже багато працювати, — каже пані Леся. — Коли ми тільки приїхали сюди, донечці було лише вісім місяців, і нам було дуже важко, адже довелося відразу ж віддати її в садок… Зате нині і вона, і синочок, котрий народився уже в Америці, почуваються тут, як рибки у воді. Доця – третьокласниця, а син цього року піде в нульовий клас.
На Батьківщині я навчалася у Бучацькому державному агроколеджі за спеціальністю «землевпорядник», працювала продавцем в магазині, в Америці зайнялася прибиранням будинків і офісів. А для «душі», переглянувши роботи українки Христини Балушки (мисткиня, котра живе у Техасі, зуміла привернути увагу всього світу до мистецтва паперових квітів і зробила його «трендом номер один»), вирішила і собі спробувати відтворити цю неймовірну красу…
Краса, що не в’яне!
— Навчалася усім тонкощам «квіткової» справи самотужки: шукала відповідні відеоуроки та майстер-класи в інтернеті, і, звичайно ж, тренувалася… Нині у моєму «творчому арсеналі» є різні квіти: від маленьких, на півдолоні, і до… двометрових, більших за мене! — ділиться досвідом пані Леся. — Це дуже часо- та трудоємна робота: коли засідаю за «кіновиробництво», можу і лік часу втратити, адже межі досконалості немає… (Сміється, — авт.)
Я зазвичай довго й скрупульозно працюю над кожним виробом, адже хочу з першої спроби зробити якісно і не витрачати даремно матеріал, який не з дешевих… Квіти виготовляю не лише з гофрованого паперу, а й з ізолону (утеплювач, який часто використовують для рукоділля), фоамірану («так званий ФОМ ЕВА, екологічно чистий спінений каучук), а нещодавно взялася навіть за виготовлення квіткової краси з органзи. На дотик ці матеріали дуже ніжні, а квіти виходять об’ємні і наче живі. Залежно від розміру та складності створення однієї квітки забирає від кількох годин до… кількох десятків годин! Троянди, орхідеї, піони, магнолії, гербери — це краса, яка потребує чимало праці, але ж і результат вартий потрачених зусиль! Для того, щоб надати форми квітки, потрібно нагріти краї матеріалу (найкраще – будівельним феном), а коли вони нагріваються, братися за формування квітки. А ще важливо ретельно продумати, як усі частинки квітки закріпити разом і зберегти всі пропорції. Цікаво, що коли починаєш нову квітку, кінцевий результат завжди виходить сюрпризом навіть для тебе самої! (Сміється, — авт.) А ще кожною новою квіткою я вчуся чомусь новому. Ідеї для дизайну квітів черпаю з різних джерел: багато ідей приходить зсередини, а буває, побачиш десь букет і уже думаєш, як би то його відтворити… Я дуже люблю квіти, а їх краса, на жаль, недовговічна, і тому так хочеться її зберегти.
Мені цікаво і далі розвиватися та працювати у цьому напрямку. Тішить те, що й клієнтам-американцям моя «флористика» до смаку — квітами, якими я виготовляю, прикрашають зали для весільних церемоній та святкових заходів, фотозони, використовують у дизайні магазинів, квартир та будинків. Можна квітку вставляти у рамку, і вийде дуже оригінальна картина: у мене вдома так уже всі стіни завішані, але рідним подобається, тож вони не проти…(Сміється, — авт.) А я щаслива, що займаюся тим, що люблю!
Ознайомитися з роботами Лесі Кізюк можна на сторінці у соцмережі Фейсбук: https://www.facebook.com/Lady-Flower-670681389998121/
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Бучаччина, флорист