І хоча сам митець іронічно-самокритично заявляє: “Художник я поганий, але все інше роблю ще гірше…”, ми знаємо, що відмова від компліменту – це прохання його подвоїти. Бо Сергій Гай – не просто добрий художник. І навіть не просто дуже добрий. Згідно з виданням “100 імен. Сучасне мистецтво України періоду Незалежності”, він  входить до сотні найкращих художників України.  А роботи, котрі представили у “Бункермузі”, нещодавно повернулися з експозиції в Америці, де їх сприйняли із захопленням.

“Творчість Сергія  Гая репрезентує “його величність живопис” у чистому самопредставлені, — зазначає художник, кандидат мистецтвознавства, доктор філософії Ольга Петрова. — Скільки тут витончених відтінків: від чорного та теплого коричневого до густого ультрамарину та світлого лимонного сяйва, холодного, як відблиск сонця в джерельній воді. Живописна матерія полотен рухома, така, що глядач ніби присутній при самому процесі письма. В усьому, створеному С. Гаєм, є аура сяючого кольору вітражів. Для тих, хто вміє вдивлятися та бачити, ця кольорова розкіш – невимовна насолода…”

“Малюю те, що дає мені емоційний поштовх, — зазначає сам художник. — Від картини до картини змінюється хіба що техніка написання. Дотримуюсь думки, що все одно, що малювати, головне — як. Моя мета проста — відобразити засобами живопису життя. А от яку мету має життя я, на жаль, не знаю…”