І це стосується усіх: незалежно чи підприємець торгує в кіоску, чи у відкритому наметі під снігом та дощем. Саме на Центральному ринку Тернополя чи не вперше в Україні фіскали почали складати адмінпротоколи через відсутність у торгових точках касових апаратів, а потім передавати справи до суду. Така ситуація обурила тернопільських підприємців, бо вони вважають це відвертою спробою уряду «по-новому» поставити на коліна малий бізнес. 15 березня близько двох сотень працівників ринку були на прийомі у голови ТОДА, а наступного дня зібралися під стінами Тернопільської міської ради, аби донести до депутатів свою проблему і заручитися їх підтримкою. На місцевому рівні підприємців розуміють, однак суттєво вплинути на ситуацію не можуть. Тому тернопільські підприємці планують звернутися до Верховної Ради, аби вбивчу поправку до закону про касові апарати було відмінено, інакше малий бізнес закриється або взагалі піде в тінь.
«Не пояснили, а відразу прийшли з перевірками…»
— 20 лютого на Центральний ринок Тернополя прийшли контролери з фіскальної служби і в кількох точках здійснили контрольні закупки. Продавці надали їм товарні чеки та гарантійні талони з мокрими печатками, проте вони потребували… касові чеки, — розповідає підприємець Надія Гаврилюк. — Ми були здивовані, адже ніхто нам не давав раніше роз’яснення про необхідність встановлення касових апаратів, а відразу набігли з перевірками та штрафами. Підприємці не вичитують закони, а думають, як витримати на морозі й не підірвати здоров’я… Щонайменше на вісьмох наших підприємців склали адмінпротоколи, такі ж перевірки були й на ринках у райцентрах. Згодом почали надходити повістки із суду, декого з підприємців взагалі не кликали, розглянули справи без них і зобов’язали сплатити штраф у розмірі 170 гривень та 350 гривень за судові витрати. Коли ми почали з’ясовувати, у чому справа, виявилося, що набрала сили постанова Кабінету Міністрів про проведення планових перевірок у сфері господарської діяльності. Із серпня 2014-го діяв мораторій на перевірку малого бізнесу, але 18 грудня 2017 року Кабінет Міністрів прийняв постанову, що дозволяє фіскальній службі контролювати бізнес. Згадана постанова вступила в дію 23 лютого цього року. Підприємці платять податки, внески до Пенсійного фонду, нічого не порушують, а уряд вирішив нам підсунути черговий клопіт. Аж тепер ми дізналися, що у липні 2015-го Петро Порошенко підписав закон №1088, який скасовує обов’язкове використання касових апаратів для підприємців з річним доходом нижче 1 млн. гривень, проте з поправкою, що ця норма не поширюється на платників єдиного податку, які реалізовують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту. Кабінет Міністрів дав роз’яснення, які саме товари підлягають торгівлі через касовий апарат. Але навіщо ускладнювати нашу роботу, адже ми все одно ведемо книги обліку реалізованого товару, які здаємо на перевірку до фіскальної служби, подаємо декларації, платимо податки?.. Ця влада хоче остаточно задушити малий бізнес…
«Доберуться навіть до бабусь із пиріжками…»
— Касовий апарат недешевий — вартує близько 7 тисяч гривень. Представники фіскальної служби сказали, що кожен апарат потрібно внести до реєстру, фіксувати продажі, щодня подавати звітність. А спробуй базарникам при мінус 20 задубілими пальцями ще й на «піаніно» грати, а наприкінці дня звітувати… — обурюється Надія Гаврилюк. — Нам хочуть спихнути касові апарати, «прив’язати» до їх обслуговування (вартість послуги складає 300 гривень у місяць), а ще потрібно купити стрічку для друку чеків і т.д. Якщо апарат заглючить на морозі чи в спеку, відразу треба звітувати в податкову, допустиш помилку — звітувати, інакше оштрафують. Виникне також проблема із поверненням товару. З касовими апаратами це буде непросто. Фіскали радять підприємцям наймати бухгалтерів, щоб легше адаптуватися до касових апаратів, але де взяти гроші на додаткові зарплати? Річний обіг коштів у наших підприємців — 400-600 тисяч гривень, зарплата складає 10 тисяч гривень у місяць, з цієї суми потрібно сплатити податки, внески до Пенсійного фонду, заплатити за оренду місця (за малий кіоск — 1000 гривень у місяць, більший — 4000-5000 грн.), за охорону ринку. Якщо ще відняти на зарплату бухгалтеру, то вже нічого не залишиться. А покупці нині за межею бідності, мало що купують… Обурює й те, що чіпляються до підприємців, які офіційно зареєстровані, в той час не бачать тих, котрі торгують на ринку нелегально. Розуміємо, що фіскали виконують постанову уряду, але як нам вижити в таких умовах?.. До того ж вважаємо такі жорсткі вимоги до підприємців за певною групою товарів своєрідною дискримінацією. Нехай би уряд починав із олігархів, контрабандистів, великих торговельних мереж, а не з простих людей, які заробляють для виживання своїх сімей. Як сказав один фіскал, згодом касові апарати запровадять і на інші товари, дійдуть навіть до бабусь із пиріжками…
«Здамо патент — і до Польщі на заробітки…»
Підприємці Центрального ринку Тернополя телефонували до своїх друзів-торговців на оптових ринках Одеси, Харкова, Вінниці, Чернівців, Львова, Хмельницького і пересвідчилися, що в жодному з міст поки що не торгують на базарах із касовими апаратами і ніде не зобов’язували їх встановлювати.
— Чим наші товари відрізняються від інших? Лише тим, що на них передбачений гарантійний ремонт, — пояснює продавець ринку пані Ольга. — Але ж ми реалізовуємо, а не ремонтуємо, для ремонту є сервісні центри виробників. Постачальник надає нам товар із гарантійним талоном, у якому все чітко вказано, зокрема, й адреси сервісних центрів. У мене фіскали купили бензопилу, я виписала товарний чек, поставила печатку, заповнила гарантійний талон, показала дозвільні документи. Що ще можна хотіти з підприємця? Суд мав розглядати мою справу 13 березня, але переніс, бо не з’явився представник фіскальної служби. Мабуть, за рахунок підприємців хочуть «залатати» бюджет. Замість того, щоб створити сприятливі умови для розвитку малого бізнесу, на нас чинять тиск. Від держави ми не маємо жодної допомоги, не отримуємо субсидій, як законослухняні громадяни платимо податки, звели кіоски за власні кошти, скинулись на бруківку, на огорожу, а держава тільки чинить тиск і жити не дає, наче ворог. Мої родичі торгують таким же товаром у Польщі, то кажуть, що там ніхто не вимагає касових апаратів. А у нас дотискають бізнес! У таких умовах доведеться здавати патент та йти на біржу або їхати до Польщі на заробітки.
— На ринку нема умов, щоб працювати з касовими апаратами, бо кіоски просто неба, межують із тротуаром, де потік людей, — каже продавець Василь Стасюк. — Я торгую насосами для води, опалення і септика, видаю товарні чеки, гарантію. Ніхто з підприємців ніде не ховається, працюємо тут роками, покупці нас добре знають. Однак уряд замість того, щоб підтримати бізнес і тих людей, які ще не виїхали за кордон, створює нам нестерпні умови.
— Де у відкритому кіоску розміром 2х2 м втулити касовий апарат?! — обурюється підприємець Сергій Рогачко. — Якби це був магазинчик, то ще півбіди, а у нас нема ні світла, ні тепла… Доходи нині мізерні, а хочуть, щоб ми на касові апарати віддали ще купу грошей. Підприємцям нічого не пояснили, а відразу карають. У мене теж робили контрольну закупку — придбали болгарку, склали протокол через те, що я не зміг надати касовий чек. Суд по моїй справі ще не відбувся. Якщо перший раз штраф мінімальний, то на другий раз — вдвічі більший від вартості товару, на третій — у десять разів вищий… П’ятнадцять років торгую на ринку, облаштував кіоск за власні кошти, сприяв благоустрою ринку, а тепер нам хочуть затягнути зашморг… Будемо відстоювати інтереси малого бізнесу, аби мільйони родин підприємців по Україні не залишилися без засобів для існування.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: бізнес, касові апарати, Тернопіль