У кожного є своя вершина для підкорення. 15-річний тернополянин Сергій Ткачук, попри те, що пересувається на інвалідному візку, мріяв… підкорити Говерлу! Хтозна, може, якби не знайомство із відомою тернопільською спортсменкою, організаторкою багатьох масових спортивних заходів у Тернополі, чемпіонкою світу з пауерліфтингу Лілією Проць, ця мрія так і залишилася б
нездійсненною. Але, об’єднавшись із друзями-однодумцями і назвавши проект «Мрія на всіх», тернопільські ентузіасти показали, що навіть найнепереборніші обставини і наймогутніша гора можуть підкоритися силі незламного людського духу.
— Більше півроку тому я познайомилася з Сергієм, — розповідає Ліля Проць. — Почала із ним займатися, розписавши програму тренувань. Він активно займається плаванням, йому це цікаво і добре вдається. Сергій — дуже позитивний хлопець, він співає і грає на музичних інструментах, гарно декламує вірші… Якось я попросила його написати про свої мрії, і серед іншого він згадав про те, що хотів би … підкорити Говерлу!
Зрозуміло, що в силу об’єктивних причин самотужки я винести Сергія на гору-двотисячник не могла, тому запропонувала друзям-ентузіастам підтримати мене у цій шаленій мрії. Вони згодилися! Буквально за кілька днів наш проект згуртував довкола себе понад десяток однодумців. З «технічним аспектом» проекту відмінно впоралися справжні профі Роман Задорожний та Михайло Онишків. Вони залучили й інших учасників сходження, котрі упродовж нашого 7-годинного підйому та спуску несли Сергія на гору у спеціально облаштованому кріслі. У нашій команді, звісно ж, був і лікар, котрий стежив за станом Сергія. Кожен член команди відчував відповідальність за себе і за команду. Усі діяли швидко, оперативно та злагоджено.

До нашої мандрівки долучилися і учасники тернопільського гурту «Фіра», котрі вирішили зробити Сергія героєм кліпу на свою пісню «Далі». Ми жартували, що наша подорож відбувається точно за словами цієї композиції… Так, рядки пісні «Далі, далі, прямо під грозу» ми відчули на власній шкірі: на під’їзді до Говерли, у Надвірній, нас застала злива із шаленим градом… Проте усе внормувалося. Більше того, коли ми вийшли на вершину Говерли, хмари розійшлися, і хай на кілька миттєвостей, але таки виглянуло сонце!
Проект потребував чималих ресурсів та підтримки багатьох небайдужих, тому ми вдячні усім, хто нам допомагав: і агрохолдингу «Мрія», і багатьом-багатьом небайдужим, яких просто неможливо перелічити. Ми перші в Тернополі, хто здійснив таке сходження, і одні з небагатьох в Україні. Тим часом довкола нас живе ще дуже і дуже багато людей з інвалідністю, котрі, на жаль, в українському суспільстві залишаються «невидимими». Де вони? Хто вони? Що роблять? Чому не виходять «у світ»? Ми їх не бачимо і не знаємо. Вони живуть на «поверхах» і в їхніх будинках немає пандусів.
Тому своїм проектом ми хотіли показати, що є такі люди, більше того, вони поруч з нами. І немає нічого неможливого для них і для нас. І я точно знаю, що ми з командою зберемось знову, якщо хтось з цих людей також захоче побувати на Говерлі. Вірю і знаю, що небайдужі нам допоможуть здійснити чиюсь мрію…

— Загалом підніматися разом із Сергієм на Говерлу зголосилося вісімнадцятеро осіб, — зазначає голова клубу активного відпочинку «Файні мандри» Роман Задорожний. — Люди дуууже різних професій та спеціалізацій: туристи, журналісти, музиканти, АТОвець. Попри те, що до початку втілення «Мрії на всіх» багато з нас не були знайомі між собою, ми відразу ж знайшли спільну мову і підтримували та підстраховували одні одних. Навіть домовилися, що на презентацію кліпу «Далі» від наших побратимів по сходженню — гурту «Фіра» — підемо разом. Тож дякуємо Сергієві, що зібрав нас разом — таких різних та неймовірно схожих. Хочеться подякувати всім за кожен крок, який наближав Сергія до однієї з його мрій — п’ять місяців від слів на аркуші паперу до Вершини. Віримо, що ця Мрія — це не просто фізичне сходження, а це важливий приклад для нас усіх.
— Мене вразив Сергій, його мрія побачити красу цього світу, — каже солістка гурту «Фіра» Іра Музика. — Він справжній молодець! Його бажання рухатися вперед, підкоряти життєві вершини, добиватися успіху гідне поваги, і, сподіваюся, надихне багатьох. Передати емоції, які ми пережили, просто неможливо! Я ще живу ними… Коли ми бачили, як хлопці, котрі несли Сергія, опиралися на руки побратимів, аж сльози наверталися на очі… Таке відчуття команди, братерства, єдиного плеча ми бачили тоді, коли разом із «Фірою» їздили на Схід до наших Героїв.
Недаремно кажуть, що випадковості не випадкові, і коли ми продумували ідею кліпу до нашої пісні «Далі», натрапили на пост Лілі Проць про Сергія та його мрію, а згодом, на «Іграх Героїв», побачила його у супроводі Лілі. Композиція «Далі» стала своєрідним «музичним гімном» нашого походу. Повернувшись до Тернополя, ми дознімаємо кліп, головною ідеєю якого є віра в те, що будь-які перешкоди можна здолати, а випробування — пережити…