У середу, 10 травня, відбулася п’ята сесія Тернопільської обласної ради шостого скликання. Протягом засідання депутати обговорили та ухвалили понад 90 проектів, більшість з яких життєво необхідні для області. Причому до розгляду практично всіх проектів рішень депутати підійшли фахово та ґрунтовно, що викликало схвальну оцінку голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука. 

— Вікторе Вікторовичу, понад 90 прийнятих проектів рішень говорять самі за себе, але які з них Ви б виділили як основні?

— Я би розділив усі ухвалені на сесії проекти на три частини: програми, що нині необхідні для нормальної життєдіяльності області, зміни до бюджету та зміни до статутів комунальних закладів облради. Нагадаю, що після внесених торік змін до Податкового кодексу близько двохсот наших комунальних закладів потребували змін своїх статутів, зокрема, у частині, де йдеться про їх неприбутковість. На минулих сесіях для деяких з них ми вже ухвалили зміни, але справжній прорив у цьому напрямку було зроблено на пленарному засіданні 10 травня. Відзначу, що це — надзвичайно копітка й тривала робота. Необхідно було розробити нові статути, потім — щоб їх затвердили профільні комісії і винесли на голосування сесії обласної ради. Всі зміни потрібно ухвалити до 1-го липня, щоб не мати проблем з фіскальною службою, тому часу в нас було небагато. Я дуже вдячний депутатам за ґрунтовний підхід до розгляду статутів і за продуктивну працю — протягом пленарного засідання ми загалом ухвалили 59 статутів.

Для мене принциповим у нових статутах був розгляд норми про прийняття керівників установ на роботу за контрактом. Це — європейська практика, яка дисциплінує і спонукає керівника розвивати свій заклад та сприяти його безперебійній роботі. Лише у такому випадку з ним було продовжено контракт, а це, звісно, стимулює до плідної роботи. Дехто з керівників намагався саботувати цю норму, хоча своїх працівників вони вже давно тримають на контрактах. Ситуація просто абсурдна, а тому ми проявили принциповість і після дотримання юридичних формальностей комунальні установи почнуть працювати за оновленими статутами, а депутатський корпус отримає можливість перепризначати керівників  комунальних установ на контрактних засадах.

— Чимало часу на сесії пішло на розгляд програм. Яких саме?

— Ухвалення програм також дуже важливий аспект діяльності обласної ради, адже це визначає напрямки розвитку області на найближчий час. Однією з таких фундаментальних основ життєдіяльності Тернопілля є програма соціально-економічного розвитку на 2017 рік. Вона фактично охоплює всі напрямки функціонування області і демонструє пріоритети її розвитку. Цьогоріч основну увагу буде приділено освіті, охороні здоров’я, туризму, сільському господарству, а також ремонту доріг. Причому важливо розглядати проблематику області саме в комплексі. Якщо, наприклад, у нас сконцентровані дві третини замків усієї України, печери, Дністровський каньйон та всесвітньо відомі святині, то, звісно, ми покликані розвивати туризм, а найперше потрібно організувати нормальне сполучення з цими туристичними принадами. Тому велику увагу приділимо ремонту доріг, зокрема, автошляхам Тернопіль — Львів та Тернопіль — Броди. Є домовленість також на рівні Кабміну про капітальний ремонт магістралі Львів — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця з виходом на Одесу.

Ще один наш пріоритет — медицина. Той же турист, як і мешканець нашої області, має бути переконаний: якщо в нього, не дай, Боже, погіршиться здоров’я, то він отримає на Тернопіллі висококваліфіковану медичну допомогу. Цей постулат є одним з основних у програмі соціально-економічного розвитку області.

— Плани — це добре, але вони так і залишаться на папері, якщо не буде закладено на їх реалізацію коштів до бюджету…

— Так, і це третій основний розділ роботи сесії, на якому я також хотів би зупинитися детальніше. На вирішення абсолютно всіх проблемних питань в області наразі не вистачає коштів, але на нагальні ми намагалися знайти можливості у змінах до бюджету. Загалом депутати перерозподілили на сесії 106 млн. грн., з них 35 млн. грн. — з перевиконання митного збору, і які підуть, зокрема, на ремонт дороги Тернопіль — Дубно. З інших об’єктів, на які передбачені суттєві суми, відзначу завершення облаштування сучасного центру кардіохірургії Тернопільської університетської лікарні, на який ми виділили ще 10 млн. грн. (торік на потреби кардіоцентру облрада виділила 21 млн. грн., — авт.). Новий кардіоцентр стане справжньою гордістю Тернополя. Там будуть надавати всебічну медичну допомогу, як то кажуть, від швидкої і аж до виписки.

Крім того, ми передбачили 12 млн. грн. на фінансування закладів профтехосвіти, збільшили допомогу учасникам АТО — з 200 грн. до понад 500 грн., а також виділили кошти на медзаклади, які нині обслуговують наших вояків, у тому числі й на поліпшення лікувальної бази Більче-Золотоцької лікарні.

— Одним з важливих аспектів подальшого розвитку Тернопілля є розвиток комунікацій. А яка доля Тернопільського летовища?

— На сесії ми ухвалили програму розвитку аеропорту, однак тут хотів би зупинитися на дуже важливому моменті. Майже рік тому ми сертифікували Тернопільський аеропорт і приблизно саме стільки часу тривають пошуки інвестора, за допомогою якого хочемо налагодити постійні авіарейси з Тернополя. Звісно, ми давно могли б відремонтувати приміщення терміналу та інших обслуговуючих служб, але не бачимо в цьому сенсу, поки не підпишемо угоду з авіаперевізником. У кожного з них — свої вимоги до цих приміщень. І може трапитися так, що наш ремонт не буде задовольняти інвестора, отож, доведеться переробляти. Тому ми вирішили дочекатися авіакомпанії-перевізника, а тоді разом планувати ремонтні роботи.

— Один з проектів, ухвалених депутатами, стосувався створення Агенції регіонального розвитку. Які завдання стоятимуть перед нею?

— Агенція регіонального розвитку, співзасновником якої стала обласна рада, працюватиме над залученням інвестицій в економіку області, ресурсів міжнародної технічної допомоги та фінансових організацій, створенням умов для розвитку бізнесу, підготовкою бізнес-планів як для області загалом, так і для регіонів, братиме участь у міжнародних програмах та проектах.

Міжнародні донори традиційно співпрацюють не з державними установами та органами влади, а саме з такими неприбутковими організаціями, якою і є Агенція регіонального розвитку. Ця  установа зможе брати участь у міжнародних проектах та програмах, спрямованих на розвиток  підприємництва, туризму, створення індустріальних парків і т.д. Одна із багатьох функцій діяльності Агенції — розробка проектів та програм, які підтримуються Державним фондом регіонального розвитку. Ще один важливий аспект — допомога об’єднаним територіальним громадам при підготовці ними різних проектів. Завдань та функцій в Агенції багато, і спрямовані вони на одне — на розвиток Тернопілля. Гадаю, вже незабаром ми побачимо результати цієї роботи.