Його музичні здобутки вражають не менше: тут вам і підкорення талантшоу Англії, України та Польщі, і меганасичені гастролі у понад 30-ти країнах світу… А ще ж він грає на чотирьох скрипках водночас і має ексклюзивний номер, під час якого на скрипці почергово перерізають струни, доки не залишається одна, але мелодія при цьому продовжує звучати… Він підкорює скрипку, тримаючи її на голові, коліні, на витягнутій руці. Поєднує неперевершене виконання та видовищне шоу. Йому однаково підвладні як класика, так і рок, поп, етномузика. А коли його називають «Богом скрипки», він скромно віджартовується: «Я не Бог, я – Божик скрипки»))) У понеділок, 8 березня, скрипаль-віртуоз Олександр Божик (а мова йде, як ви уже, мабуть, здогадалися, саме про нього) дасть у Тернополі відразу два концерти!

— Пане Олександре, тернополяни вже ду-у-же чекають на ваш концерт у нашому місті…
— Я також очікую на ці концерти з нетерпінням, бо виступи в Тернополі у нас завжди дуже гарячі! А цьогорічні концерти будуть з оновленою програмою і з цікавими імпровізаціями та інтерактивами – це вже фактично майже мюзикли! (Сміється, – авт.) Ми взяли ведучого, у концерту буде певна режисура, усе продумано… Будуть солісти, балет і оновлена програма, до якої увійшло виконання найкращих світових та українських хітів: Vivaldi, AC/DC, «Imagine Dragons», «Nirvana», Michael Jackson, «Coldplay», «Бez Обмежень», «Океан Ельзи» та інші… Думаю, тернополянам сподобається – це буде дуже весело і дуже на позитиві! Нещодавно у нас були такі концерти у Львові, і дружина Юля потім зізналася мені: «Ти знаєш, я сама пів концерту просміялася…»
— «Коронавірусний карантин» боляче вдарив по усій культурі. Як карантинилося вам?
— Ми не були до цього готові – думаю, як і всі. Дуже багато гастролей перенесли, концертів скасували… Рік тому в лютому я був в Іспанії, Канаді, Польщі – тільки за один місяць об’їздив скільки! А після цього – рік затишшя… У нас мало бути дуже багато проєктів і в Україні, і в Польщі, не кажучи вже про те, що «пропадає» моя нова американська віза, поки нас там дуже чекає наша діаспора. На жаль, навіть багато хто з моїх музикантів поміняв професію – закинув інструмент, аби прогодувати сім’ю. Важкий був рік для цілої індустрії, для всіх… Але я не з тих людей, які будуть сидіти на дивані і нічого не робити. Ми намагалися себе знайти на онлайн майданчиках, робили онлайн концерти. Так що для себе цей рік ми провели активно, набралися багато досвіду. Я працював з музикою, з аранжуванням, ми «запалювали» своїми челенджами, каверами, заполонили цим весь свій простір, весь свій час. За цей рік ми з дружиною Юлею записали більш ніж 50 каверів для нашого спільного проєкту «ВozhykDuo». Якби були живі концерти, ми б усього цього не встигли зробити. Як то кажуть, нема зле, щоб на добре не вийшло… Зрештою, вже те, що друзі та родина усі живі-здорові – це вже добре, це вже позитив у цей непростий рік.

— Ваш добре зіграний сімейний дует «ВozhykDuo» уже полюбився глядачам у всьому світі. Ви відстежували, які саме ваші кавери найбільш до смаку публіці?
— «BozhykDuo» — це проєкт, у якому тільки двоє музикантів — я і моя дружина Юля, і, відповідно, два музичні інструменти: скрипка та фортепіано, на яких ми граємо кавери на українські та світові, сучасні й класичні хіти.
Починалося усе просто як музичний експеримент, перші відео, де ми граємо наші кавери, були зняті просто на мобільний телефон, нині ж ми серйозно взялися за цей проєкт: наймаємо студію для аудіо та відео, готові кавери викладаємо у нашому ютуб-каналі.
Неможливо передбачити, який кавер стане хітом, а який, як кажуть, «не зайде». Ти береш серйозний твір, робиш аранжування, наймаєш професійну камеру, знімаєш дронами кліп, а воно не вистрілює так, як ти сподівався… А буває, у себе вдома на балконі записали кавер на «Dance Monkey» – і він набирав більше мільйона переглядів! Загалом найбільше переглядів у наших каверів на українську музику, хоча за статистикою YouTube нас найбільше дивляться в Україні і чомусь в Індії… Не знаю, чому так, але вже подумую над тим, аби зробити кілька індійських каверів… Загалом ми з Юлею граємо те, що нам самим подобається, хоча і дослуховуємося до думок та прохань наших слухачів. Є ще один суто технічний нюанс – певні композиції просто дуже складно зробити «в перекладі» на скрипку. Найкраще для створення кавера підходять ліричні композиції – так, ми уже зробили п’ять чи шість каверів на композиції гурту «Без Обмежень» – для скрипки і фортепіано вони ідеально пасують. Пригадую, коли ми виклали в мережу кавер на хіт гурту «Зорі запалали», мені зателефонував лідер гурту Сергій Танчинець і подякував за кавер, який йому дуже сподобався. Це надзвичайно надихає! Ми нещодавно ходили на концерт гурту «Без Обмежень», тісніше познайомилися вживу з Сергієм, бо до того тільки спілкувалися по телефону. Приємно, коли автори композицій перепощують наші кавери, дякують за них…
Звичайно ж, на концерті у Тернополі ми з Юлею також обов’язково виконаємо для тернополян кілька каверів проєкту «BozhykDuo». А от яких саме – хай поки що буде сюрпризом…

— Бути дуетом на сцені і в житті – це важко чи, навпаки, легко?
— Юля — не лише моя кохана і муза, а й найкращий друг і перший мій критик. Усі свої божевільні творчі ідеї я перевіряю спершу на ній, бо довіряю її музичному смаку. Якщо ж мені вдається її переконати, що ця моя ідея заслуговує на увагу, то я розумію, що переконаю всіх. Ми обоє львів’яни, навчалися в одній школі, згодом і в одній музичній академії, щоправда, у різні роки… Думаю, що саме Юлі нині трохи важко, адже поки у мене зустрічі, поїздки, вона постійно удома з нашою донечкою Вікторією. Але я сподіваюся, що незабаром ми вийдемо з «домашнього карантину». Донечка Вікторія, якій ще немає трьох рочків, у попередні роки разом з нами приїжджала до Тернополя на наші виступи, чекала нас за лаштунками… Нині вона росте, проявляє характер, і коли я вдома музикую, буває, відбирає у мене скрипку, аби я погрався з нею… Тому, щоб уникнути таких казусів під час концерту, цьогоріч ми не ризикуємо брати її до Тернополя на свій виступ. Але вона – однозначно «музична» дитина, зрештою, ми їй іншого вибору не залишили… (Сміється, – авт.). Не знаю, чи Вікторія буде професійним музикантом, чи займатиметься музикою для душі, але задатки у неї є дуже хороші – і слух, і чуття ритму є, і голосок у неї гарний. Я колись вимріяв собі, щоб доня була співачкою, і може, так і станеться – буде «BozhykTrio»… (Сміється, – авт.).

— Чи є різниця між тим, як сприймає вашу творчість закордонна публіка і українська?
— За кордоном усі звикли ходити на концерти класичної чи інструментальної музики. Я можу виступати у Польщі в якомусь маленькому містечку чи навіть селищі, де мене ніхто не знає, але у мене там завжди аншлаги. Публіка спрагла такої музики. У нас, на жаль, із цим поки що трохи складно. Якщо подивитися по хіт-парадах, що слухає наша молодь, всі ці російські репчики, то узагалі все сумно… Але тішить, що на мої концерти ходить досить багато дітей і що є батьки, які розуміють, що їх змалечку треба привчати до класичної музики. Моя донечка нещодавно уперше була на концерті класичної музики – їй дуже сподобалося!
— Свого часу ви зауважили, що найважче для скрипаля – це ламати стереотипи. Власне, це вам вдається чудово: у вашому виконанні класика – жива, сучасна і драйвова, а «Nirvana» органічно звучить після композицій Вівальді і Гріга…
— Люблю експериментувати і надавати класиці нового звучання – осучаснювати її, дивитись на неї по-новому! Дехто несправедливо вважає, що скрипка — це нудно і нецікаво, можна заснути на концерті. Я ж за допомогою шоуномерів намагаюся їх «розбудити». Я «в миру» дуже спокійна людина, але на сцені стаю справжнім «вогнем»… Відриваюся на всі сто відсотків! Черпаю енергію з глядачів і віддаю її їм подвійно. Хочу показати усім, наскільки унікальним, сучасним і різнобічним інструментом є скрипка. Приходьте на концерт і переконайтеся у цьому самі!

P.S. У концертах буде і благодійна складова – волонтери збиратимуть кошти на лікування Арсенка Бориса зі Скалата, в якого виявили рідкісну СМА-хворобу. «Ми збирали кошти Арсенкові і на концертах у Львові, але потрібно ще дуже багато коштів, аби врятувати життя дитини, – зазначає Олександр Божик. – Люди відкликаються і ми завжди раді долучитися до доброї справи».