Як встановлено судом, Аліна К., яка вже тричі народжувала дітей у лікувальних закладах та знала про необхідність стати на облік у жіночій консультації, навесні 2022 року, зрозумівши, що знову завагітніла, на медичний облік не стала, а приховала свою вагітність, – повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.

Надалі, 15 лютого 2023 року, вранці, перебуваючи за місцем свого проживання у м. Кременець й відчувши настання пологів, Аліна К. не попросила свого співмешканця викликати швидку допомогу, не зайняла безпечного місця та положення свого тіла для народження дитини. Натомість, коли почались перейми, піднялась з ліжка та сіла на пластикове відро для справляння природних потреб. У цей момент відбулись термінові пологи. Та коли голова плоду вийшла з пологового шляху, породілля втратила рівновагу і повторно сіла на відро, при цьому притиснула голову немовля до обідка відра, чим спричинила новонародженій доношеній життєздатній дитині тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепа, внаслідок чого настала її смерть.

Вироком Кременецького районного суду від 29 травня 2023 року 30-річну Аліну К. визнано винуватою в умисному вбивстві своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України) та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

До відома: санкція ст. 117 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

Не погодившись із судовим рішенням, захисник Аліни К. подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду першої інстанції змінити та призначити його підзахисній покарання у виді іспитового строку. Наголосив, що потерпіла, яка є матір’ю обвинуваченої, також просила не позбавляти доньку волі.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення й обрав вид і міру покарання, пропорційні тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Так, районний суд врахував, що Аліна К. раніше не судима, однак позбавлена батьківських прав відносно трьох дітей, не працевлаштована, внаслідок вживання опіоїдів мала синдром залежності, мешкала в антисанітарних умовах у непридатному для проживання житлі. Разом із тим, суд зважив на обставини, що пом’якшували покарання, а саме, що обвинувачена повністю визнала вину, розкаялась у вчиненому, була інвалідом дитинства 2 групи. Врахував і думку потерпілої та правомірно призначив покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі санкції статті обвинувачення. За таких обставин доводи апелянта про можливість застосувати до обвинуваченої ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням колегія суддів визнала безпідставними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Аліни К. залишила без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 29 травня 2023 року – без змін.