Роки поневірянь змусили її зневіритися, доки лікарі не пояснили: причиною її викиднів є надмірна пошрамованість черевної порожнини. Жінка пережила операцію, після якої завагітніла знову. На жаль, 16-та вагітність завершилася, як усі попередні. Лише опинившись при надії усімнадцяте, Кейлі народила хлопчика Реггі.

«Я постійно плакала через усіх своїх втрачених дітей. Але потримати на руках Реггі — найдивовижніше відчуття, що допомогло компенсувати всю ту спустошеність», — поділилася жінка.

Увесь час Кейлі підтримував її чоловік Тоні Гарнер.

«Я постійно ходила до лікарів, які говорили, що причин може бути багато й ніколи насправді не заглиблювалися, чому я втрачала своїх дітей», — згадує Кейлі.

Жодна з її 16 вагітностей не протрималася довше 8 тижнів. З відчаю за допомогою жінка навіть звернулася до депутата, консерватора Стівена Берклі! Берклі влаштував Кейлі консультацію у Королівській лікарні в Лондоні, де фахівці й помітили надмірну кількість шрамовидних ушкоджень у її череві.

«Вони не могли точно пояснити, що спричинило таку пошрамованість, однак доклали зусиль, щоб усунути її. Лікарі вірили не менше, ніж я, що це допоможе у майбутньому мені народити», — каже Кейлі.

Коли жінка була вагітна всімнадцяте, їй уперше вдалося доносити дитину до 12-тижневого терміну. Тоді вона прийшла на обстеження у лікарню Петерборо. Під час наступних відвідин лікарі помітили, що зникла навколоплідна рідина — це могло спричинити втрату ще однієї дитини. Щоб не ризикувати життями ані Кейлі, ані її майбутнього сина, фахівці переконали жінку зробити кесарів розтин.

«Коли я нарешті змогла потримати сина у своїх руках, він зцілив усі мої болі. Я почувалася такою самотньою, коли втрачала моїх малюків, — зізналася Кейлі. — Але Реггі нарешті зробив моє життя повним. Я почувалася дуже щасливою!»