Більше слухати одне одного і не піддаватися на “провокації” та поради інших – такий висновок про сімейне життя зробила тернополянка Оксана Дябло, а ще – більше насолоджуватися кожною хвилиною цього дня… Оксана – співзасновниця сімейного бізнесу всеукраїнського весільного порталу «Пара молода», шеф-редактор, спеціаліст з просування весільних брендів, засновниця інформаційного каталогу для наречених «Пара молода» і каталогу для батьків «Шпаргалка», щаслива дружина і мама трьох дітей. Чоловік Назар – художник-дизайнер у «Пара молода».

Через 18 років після весілля Оксана і Назар детально пам’ятають той день.

— У РАЦСі, коли очікували на розпис, обручка впала на підлогу, що мама сприйняла як недобрий знак, а ми лише посміялися, — згадує Оксана. – Спина весільної сукні була оголеною, якась бабця біля церкви сказала, що це непорядно і негоже. Взуття — босоніжки: кажуть, це теж не можна одягати, а лише із закритим носиком. Фату одягала перукар, хоча за традицією нашої родини її мав привезти наречений, а одягати — мама. Викупу також не було, бо брат проґавив на брамі процесію нареченого, і ті без перешкод зайшли у квартиру.

Активна у житті Оксана каже, що легко могла б бути домогосподаркою, бо любить свою сім’ю.

— Мені подобається облаштовувати побут, готувати смачненьке, випікати, — розповідає. — Це один з проявів турботи про найдорожчих, на мою думку. Але це можливо за умови цілковитої співпраці, взаємодії всіх членів сім’ї, бо домогосподарство не означає, що лише мама має за всіма прибирати, мити, виконувати інші роботи по дому, а всі інші сприймати це як повинність. Кожен має поважати  та цінувати мамині старання, при можливості допомагати і самому обслуговувати свої потреби. Одна з цінних порад, якої я дотримуюся у вихованні, — це «не роби за дитину те, що вона в змозі зробити сама».

Звичайно, як і у всіх, навіть дуже щасливих сім’ях, у родині Оксани були свої кризи чи непорозуміння.

— Але за 18 років подружнього життя нам не доводилося приймати якихось радикальних чи жорстких рішень, – додає вона. – Подружнє життя потребує діалогу і навчання. Щасливий шлюб має бути створений. Нині є досить курсів, центрів, інтернет-матеріалів, які можуть допомогти налагодити стосунки і відродити почуття, що були втрачені з часом чи під тягарем обставин.

Оксана Дябло має особливі спогади з дитинства, адже росла у дуже великій та дружній родині і у великому будинку.

— У нас була турботлива бабця,  веселий, добрий та мужній дідусьо, а ще цьоця — талановита, харизматична, добра та чуйна, як друга мама, – пригадує. – Взагалі у мене дуже багато цьоць, вуйців, двоюрідних та троюрідних братів і сестер як з боку мами, так і тата. Але так сталося, що мої батьки розлучилися, і я дуже важко переживала цей період свого дитинства, тому завжди мріяла про власну велику сім’ю. У Катедрі, коли молилася, уявляла собі кімнату, великий стіл і мою сім’ю за столом… Така молитовна візуалізація. Тому можу впевнено сказати, що вірити треба і мріяти також, як у заповідях Божих — по вірі вашій нехай буде вам.

Розуміння кохання і стосунків з віком змінюється. Оксана збагнула, що люди недооцінюють повагу  до інших.

— Переважно всі створюють сім’ї з любові, але не приділяють достатньо уваги повазі, – пояснює. – Саме повага одне до одного допомагає зберегти любов на багато років і допомагає ростити дітей в сприятливій атмосфері, а ще передбачає свободу і довіру, шанобливе ставлення одне до одного, до розуму і здібностей, до інтересів і захоплень, до ухвалених рішень, до бажань. І немає значення, чи це любов з першого погляду, чи з сотого, головне — зберігати в пам’яті і серці ту мить, зберігати і оберігати, згадувати, коли приходить час …

Оксана Дябло – щаслива і мудра. Але чи є у житті речі, які вона не змогла би пробачити близькій людині чи навіть собі?

— Пробачити можна багато чого, але після цього, швидше за все, доведеться відпустити як саму образу, так і людину. Адже є певні вчинки, після яких ви ніколи вже не зможете повернутися на той же етап і рівень стосунків, який був до проблеми, конфлікту, що виник. До цього потрібно бути готовим як морально, так і фізично. Про це дуже влучно сказав Януш Вишневський: “Запис болю в одному просторi пам’ятi не можна стерти записами щастя в iнших”.

Бувають випадки, коли, наприклад, занадто закохана жінка заплющує очі на дуже багато вчинків чоловіка, а хтось філософськи подивиться на проблему.

Оксана Дябло – мама трьох дітей: Захарові — 18 років, Марії — 16 та Даринці — 7 років.

— Батьки перш за все мають ділитися з дітьми любов’ю, увагою, повагою, радістю, знаннями, досвідом, – говорить Оксана. – І сенс життя не в дитині, а в усмішці дитини. Якщо ви можете запалювати дитячу усмішку, то ваші діти будуть гарними і щасливими.

Батьки для дітей — це перш за все фортеця, захист. Часом здається, що дитя тягне з вас всі соки, нерви, а воно просто відчуває ваш неспокій, перевіряє на міцність. Несвідомо, звичайно, відчуває. Якщо ви спокійні, заспокояться і діти. Тому не варто при дитині лаяти життя, яким би воно не було, — це життя вашої дитини. Ми не живемо заради когось, тому не доводьте себе до знесилення — це не потрібно ні вам, ні вашим дітям.

Саме виховуючи дітей, Оксана глибше зрозуміла світ і життя загалом та не виокремлює дівчаток і хлопчиків.

— Світ чоловіків, світ жінок… – продовжує. – Не роблю такого поділу на чоловіків і жінок, виховуючи людей. Звичайно, є фізіологічні відмінності, будова мозку, як реагує чоловік, як жінка, як вони діють у різних ситуаціях… І ці знання допомагають реагувати, розуміти їхні вчинки.