Неділя, 03 березня 2024
• Захисниця з Тернопільщини отримала високу нагороду від Головнокомандувача ЗСУ • На березі річки на Тернопільщині знайшли тіло 56-річного чоловіка • Колишній голова Тернопільської ОВА Володимир Труш працює на кафедрі фінансів ЗУНУ • За 2023-ій рік українці програли в онлайн-казино в чотири рази більше, ніж задонатили на ЗСУ • У громаді на Тернопільщині перевіряють, чи переселенці мешкають за вказаними адресами • На війні загинув депутат Саранчуківської громади із Тернопільщини • Інцидент у Бучацькому ТЦК: непритомного чоловіка доправили до лікарні, де він помер • 30 родин загиблих Героїв та зниклих безвісти зустрілись у Зарваниці • На Тернопільщині затримали лікарів, які підробили медичний висновок військовозобов’язаному • За службу в тилу – 6000 тисяч доларів: у Тернополі судитимуть військового і депутата • Колаборантку з Почаєва засудили на 5 років ув’язнення • У тернополянки на балконі поселились більше сотні кажанів • 102-річна бабця Ганна із Кременеччини мріє про перемогу України • Лікарі врятували двомісячну дівчинку з Тернопільщини, яка не могла дихати • На Донеччині загинув захисник із Збаразької громади • Троє загиблих… Аварія на трасі Львів-Тернопіль • У Тернополі відкрили гуманітарний хаб «Нове життя» для переселенців із Рубіжного Луганської області • Чоловік хотів викрасти товар із супермаркету в Тернополі • На Тернопільщині вперше в Україні видалили злоякісну пухлину серця методом аутотрансплантації • Довгожителька з Тернопільщини пройшла Сибір і святкує 102-річчя
Подружжя з Тернопільщини взяло на виховання 17 дітей

Опубліковано: 2 Січня о 10:00 18


На Тернопільщині багатодітна родина Рожицьких, маючи п’ятьох власних дітей, взяла під опіку ще сімнадцятьох. Майже усі вони мали певні діагнози, як-от дитячий церебральний параліч, проблеми зі слухом тощо.


“Українська правда. Життя” поспілкувалась з багатодітною матір’ю Світланою Рожицькою. Жінка розповіла, чому варто не боятися брати в родину дітей з особливостями розвитку та поділилася історією їхнього виховання.

 

“Навіть найбідніша сім’я – краще ніж інтернат”

Активно рости родина Рожицьких почала 20 років тому. При цьому, як зізнається пані Світлана, вона ніколи не планувала усиновлювати чи брати під опіку малюків, адже сама виросла у сім’ї, де було двоє дітей. Натомість чоловік Світлани – із багатодітної родини. Однак усе змінила дівчинка, яка з народження не розмовляла і не чула. У неї загинула мама і дитину забрали до інтернату.

“Ми жили на сусідніх вулицях з цією родиною, але не знали один одного. Нас познайомили сусіди”, – розповідає жінка.

Світлана дуже перейнялася долею дитини і неодноразово відвідувала її в інтернаті. А коли дівчині виповнилося 18 років, їй не було куди йти. Тож жінка забрала її жити до себе.

Потім родина прихистила дівчинку з психіатричними проблемами і відставанням у розвитку. За словами жінки, вона була дуже хорошою і спокійною дитиною, однак матір від неї відмовилася ще при народженні. Зараз дівчині 25 років і вона сама вже стала мамою – народила трьох малюків. Допомагає їх виховувати Світлана, адже тато дітей залишив родину.

“Вона вийшла заміж за ще одного з моїх прийомних хлопців – Василя. Спочатку все в них було добре, але потім він залишив її. Знаєте, не можу його засуджувати, діти з інтернатів не знають, що таке сім’я, відповідальність. Вони травмовані морально”, – розповідає пані Світлана.

Сам Василь з іще однією дівчинкою постукали у двері Рожицьких 20 років тому у передноворічний вечір.

“Мене вразило те, що діти були напідпитку. Сказали, що дуже голодні і попросили у мене грошей на їжу”, – пригадує Світлана.

У той час жінка лише тиждень як народила третю дитину і повернулася додому з пологового. Але вона впустила у дім підлітків і навіть залишила їх на святкування Нового року.

Василь, як розповідає жінка, “був надзвичайно проблемною дитиною”. Коли Світлана вирішила забрати його з інтернату, там дивувалися. Тоді йому було лише 12 років, але він “вживав спиртне, палив цигарки, нюхав клей і ацетон”. Він постійно тікав з інтернату. Хлопця знаходили у різних містах України. У родині Рожицьких він позбувся практично усіх своїх залежностей, каже Світлана.

“Знаєте, у інтернатах проти, щоб від них забирали дітей у сім’ї. Принаймні до війни так було. Мені прямим текстом казали: скільки ти ще до нас будеш ходити? Скільки тих дітей будеш брати? Чому хліб наш забираєш? Уявляєте? Але я на це уваги не звертала. Бо навіть найбідніша сім’я – краще місце для дитини ніж інтернат”, – каже багатодітна матір.

“Довгий час діти з інтернатів не можуть наїстися”
Попри діагнози, усі діти в сім’ї Рожицьких змінювалися як морально, так і фізично. А ті, що мали діагноз “глибока розумова відсталість”, ходили у звичайні школи і зовні нічим не відрізнялися від абсолютно здорових дітей, каже Світлана.

“Якось я взяла 14-річного хлопчика з ДЦП. Він не міг ходити і виглядав значно меншим свого віку. Ми з чоловіком інтенсивно займалися дитиною, возили його у лікувальні санаторії. І уже за 4 роки життя в нашій родині він їздив на велосипеді. Зараз йому 23 роки, він закінчив школу, училище, вчиться в інституті. Живе окремо недалеко від своїх прийомних батьків. Він абсолютно самостійний і соціалізований до життя”, – продовжує жінка.

Світлана додає, перший час у родині багато дітей з інтернату не можуть втамувати голод.

“Діти з інтернатів довго не можуть наїстися. Я не обмежую їх у їжі. Одна дівчинка цілий рік після дитбудинку просила гречку і квашені помідори. Як ліплю вареники, то одразу чотирьох видів – щоб кожен зміг обрати ті, що довподоби. Готую котлети, голубці”, – каже жінка.

Два роки тому Рожицькі взяли в родину ще двох рідних братів. За словами жінки, вона з чоловіком жодного разу не пошкодувала про своє рішення стати прийомними батьками. Усі діти називають їх мамою і татом.

“Знаєте, я завжди кажу, що є діти, народжені тілом, а є діти, народжені серцем. Своїх прийомних діток я народила у своєму серці. І можливо я багато чого не можу їм дати, але основне – материнську і батьківську любов, вони мають”, – каже багатодітна мама.

Щоразу, коли Світлана бере у родину дитину, обіцяє собі, що це вже востаннє.

“Але, хто знає, можливо у двері мого будинку постукає і торкнеться мого материнського серця ще якесь знедолене дитя…”, – зізнається жінка.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Військова Олеся Рейда (“Ластівка”) з Лановеччини отримала високу нагороду від Головнокомандувача ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського та міністра оборони України Рустема Умерова...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:10


На березі річки Гнізна на Тернопільщині правоохоронці виявили тіло 56-річного чоловіка, який напередодні зник із дому...


Рубрика: , Опубліковано: о 17:30


Колишній голова Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш вперше після звільнення з посади з'явився у публічному просторі...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 16:01


Упродовж 2023 року українці задонатили у три найбільші фонди 18,75 млрд грн. Це UNITED24, «Повернись живим» та фонд Притули. Це приблизно по 51 млн грн/день....


Рубрика: , Опубліковано: о 14:00


У Товстенській громаді перевіряють, чи внутрішньо переміщені особи мешкають за адресами, за якими їм покривають витрати на проживання...


Рубрика: , Опубліковано: о 21:38



Теми дня
2 Березня
1 Березня
29 Лютого
28 Лютого