Іноді — там, де їх зовсім не чекаєш. Коли кілька днів тому на церемонії виконання гімнів перед грою Франція — Албанія на славнозвісному “Стад де Франс” зазвучав начебто гімн балканської країни, її гравці, що вишикувалися в центрі поля, почали здивовано переглядатися між собою. Далі неспокій перекинувся на тренерів, які почали дружно махати руками і щось обурено вигукувати. Як одразу ж з’ясувалося, турботливі господарі… переплутали мелодії гімнів Албанії та Андорри і замість першого увімкнули на всю чашу стадіону “El Gran Carlemany” — гімн карликової держави, що примостилася в горах між Францією та Іспанією. Назрівав неабиякий дипломатичний конфлікт. Усе це чимось нагадало одне з моїх улюблених оповідань А. Чехова “Оратор” — про пиячину, який заробляв на прожиток тим, що виголошував промови під час похоронів, і одного разу переплутав покійника з живим та доволі статечним добродієм і почав говорити про останнього як про померлого… Не на жарт обурені албанці відмовилися розпочинати матч, поки не буде виконано їхній гімн, а коли французи досить швидко виправили свою помилку і таки увімкнули албанський “Об’єднані навколо прапора”, попутно назвавши Албанію… Вірменією (oh-la-la!), з натхненням проспівали його. Цього натхнення, щоправда, не вистачило на саму гру, в якій гості поступилися, як мовиться, за всіма статтями — 1:4.
Щиро кажучи, такий недогляд більше личив би якомусь Кабо-Верде чи Занзібару. На крайній випадок — Саранську і то за умови, що відповідальний за апаратуру, на якій записані державні гімни, попередньо “роздушив” пляшчину “Русской” чи “Smirnoff”. Але щоб у Франції, з її освіченістю, усілякими liberté, égalité, fraternité… До речі — невеличкий відступ про ту ж Росію. Те, що її, як там кажуть, поки що “Бог миловал” від таких трафунків, зовсім не означає, що на її просторах немає місця для інших, не менш курйозних. Нещодавно довелося прочитати про випадок, що стався під час футбольного матчу в одній з нижчих російських ліг. Суддя, перебуваючи добряче “в подпитии”, дав сигнал про закінчення першого тайму гри… через 20 хвилин після його початку. Як гравці обидвох команд і тренери не переконували його, ніщо не допомогло — арбітр рішучими жестами відправляв команди у роздягальню. Як потім з’ясувалося, він… переплутав футбольний тайм з хокейним періодом і був щиро переконаний, що саме час для перерви…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: футбол