На початку жовтня керівництво Кременецького обласного дитячого психоневрологічного санаторію отримало наказ начальника обласного управління охорони здоров’я Володимира Богайчука про скорочення в закладі ліжко-місць. Нині санаторій має 50 місць для оздоровлення діток, а планують скоротити до 30. Таке рішення — вбивче для закладу, адже призведе до неможливості функціонування, оскільки навіть нинішня кількість є критично малою, свого часу в санаторії було 350 ліжок.
Схожі накази отримали й інші санаторії області, але, якщо, можливо, десь і не виконують план з оздоровлення, то в кременецькому санаторії за три попередні роки було реалізовано майже на 90%, а за неповний 2016-ий рік уже виконано на 108%! Потреба у санаторії психоневрологічного профілю у нинішній час, коли діти зазнають інформаційного тиску, шквалу новітніх технологій, воєнних реалій в країні, неабияка. До того ж, кременецький санаторій — єдиний заклад у західному регіоні, де оздоровлюють дітей з психоневрологічними захворюваннями. Про його рейтинг свідчить те, що віддають туди своїх дітей навіть районні та обласні посадовці. Важливо, що путівки для хворих — безкоштовні.
Заплановане на наступний рік скорочення у психоневрологічному санаторії спричинить передусім закриття школи при закладі, скорочення третини (!) працівників, занедбаність як будівель, так і території, адже відбудеться суттєве зменшення фінансування. Хоча говорити про державну підтримку закладу не особливо доводиться й нині. Як розповіли у санаторії, у попередні роки держава надавала на харчування дітей лише 25-30% необхідної суми, на медикаменти — трохи більше 80%, а на ремонт приміщень закладу, придбання обладнання та медичної апаратури не виділяли ні копійки. Недофінансування працівники беруть на себе, лиш би заклад функціонував, — шукають спонсорів, власними силами проводять ремонти у приміщеннях, навіть приносять з дому овочі та фрукти для дітей. До утримання закладу долучаються й місцеві підприємці, жіночий монастир, лютеранська церква та ін. Неабияк вболіває за долю санаторію і нинішній головний лікар — Григорій Братаніч, який є переселенцем із Донбасу. Зі своєю сім’єю він перебрався на Тернопільщину із Луганська. Проте самоорганізацію і колосальні зусилля кременчан абсолютно не цінує обласне керівництво. Замість того, щоб підтримати заклад, чиновники руйнують те, що ще жевріє на ентузіазмі простих працівників.
Та чи справа лише в бюджетних «дірках» і результатах «фінансового аудиту ефективності використання коштів» у Кременецькому обласному дитячому психоневрологічному санаторії? Подейкують, що замудреними «аудитами» просто хочуть довести заклад до закриття. На три гектари землі у ботанічному саду в мальовничому куточку Кременця та добротні будівлі нібито «кинув оком» хтось із високопосадовців. Розповідають, що під час візиту до санаторію один місцевий посадовець уважно оглянув усе, а потім перепитав, чому харчоблок не об’єднаний з головним приміщенням. «Це ж не ресторан! — пожартував хтось. — Такі санітарні норми». Високопосадовець задумався. Може, про хворих дітей? Якби так, то відстоював би майбутнє закладу. А бачимо протилежне. Невже психоневрологічний санаторій і справді запланували зробити… рестораном чи елітним готелем? Тоді гріш ціна таким керівникам, що, прикриваючись реформами та оптимізацією, насправді нищать заклади охорони здоров’я.
Софія Громницька
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Кременець, санаторій