Сьогодні вся увага пані Марії прикута до екрана телевізора, бо там розповідають про трагедію депортації 1944-1951 рр. Нарешті про неї говорять на державному рівні. Нарешті депутати в першому читанні проголосували законопроєкт про визнання депортованих. Тепер потрібно проголосувати за весь законопроєкт, де є правки, які Українська Галицька Партія спільно з товариствами депортованих подала до обговорення у Верховну Раду. Вселяє надію той факт, що комітет ці правки розглянув і частину врахував.
Боротьба за відновлення прав примусово переселених українців триває вже упродовж тривалого часу. Нарешті депутати дослухались до вимог Української Галицької Партії. Комітет Верховної Ради з прав людини розглянув правки до закону про депортацію. Хороша новина — компенсації зможуть отримати рідні депортованих.

У початковій редакції закону такого права спадкоємці не мали. Тепер у разі смерті депортованого гроші виплатять членам сім’ї — чоловікові, дружині або дітям.
“Це дуже хороша новина. Така глобальна справа, яку ми розпочали спільно з депортованими, має всі шанси стати успішною, адже наші правки до законопроєкту про визнання депортованих врахували. Шкода, що не всі, там же йшлося про справедливі компенсації на основі розрахунків втраченого майна. Але, попри те, компенсації зможуть отримати рідні депортованих”, — розповідає Ірина Яремчук, координаторка ініціативної групи з визнання депортованих українців в 1944-1951 роках, голова Тернопільської міської організації Української Галицької Партії.

Активісти УГП пропонували справедливу і раціональну схему нарахування компенсацій депортованим. Це мало бути хоча б 20 відсотків вартості втраченого майна, оскільки люди мали різні нажитки. Однак комітет зупинився на тому, щоб виплачувати однакову для всіх одноразову матеріальну допомогу. На жаль, депутатам не вистачило політичної волі, щоб повністю вирішити проблему депортованих. Тому боротьба триває!
“Саме ви можете долучитися до цієї доброї справи, просто написавши листа Голові Верховної Ради України. Розкажіть історію депортації — вашу чи ваших рідних, приверніть увагу до проблеми, покажіть, що біль сотень тисяч депортованих не можна ігнорувати роками. Тепер нам потрібно мобілізувати всі сили, щоб депортованих врешті визнали та виплатили їм компенсації”, — резюмує Ігор Предко, дослідник, активіст Української Галицької Партії.
Адреса для листування:
Голові Верховної Ради України Стефанчуку Руслану Олексійовичу, поштова адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 5, 01008.
Якщо у вас виникають труднощі — телефонуйте! Львівська область — (068) 77-11-669, Івано-Франківська область — (097) 30-92-203, Тернопільська область та інші міста України — (068) 96-23-882. Ми надішлемо вам зразок листа.