Кожен художник — творець, для якого немає обмежень. Хтось для втілення своїх фантазій і творчого бачення використовує полотно, хтось — звичайний папір, а тернопільська художниця Оксана Летіна віртуозно «пише» кольорові міні-картини на… пряниках! Використовуючи харчові барвники замість фарб, вона перетворює випічку на витвори мистецтва, малюючи вишукані солодкі картини – з філігранно вимальованими візерунками, оригінальними зображеннями і кумедними звірятками, що, дивлячись на них, хочеться залишити їх собі як симпатичний сувенір, а не просто з’їсти! Солодка та мальовнича випічка Оксани Летіної знайшла своїх прихильників не лише в Тернополі, а й далеко за межами України: в Англії, Італії і навіть в Японії та США!
Імбирна смакота із настроєм та душею
Упродовж останніх років в Україні прижилася західна традиція випікати імбирні пряники до різдвяних свят. Але насправді, каже Оксана Летіна, такі ласощі можуть бути не лише різдвяним елементом, але й прекрасним подарунком на день народження, солодкою іграшкою для малечі, картиною, розмальовкою, сувеніром чи елементом торта. Саме такі та чимало інших варіантів ароматних пряників виготовляє наша землячка.
— Якщо хочеться творити, інструмент вторинний, — переконана Оксана Летіна. — Адже продукуєш не вироби чи картини, а передусім творчі ідеї. Я і з вовни вироби валяла, і з фетру шила-вирізала, робила вітражі та гобелени, — дуже багато всього. Малювання — це завжди було «моїм». Після п’яти років навчання в художній школі я вступила на факультет образотворчого мистецтва Тернопільського педагогічного університету, нині веду гурток з образотворчого мистецтва у ТДНЗ №22. Мені щоразу цікаво пробувати щось нове, вчитися, вдосконалюватися. Торік для себе та своїх рідних я спекла імбирні пряники, спробувала розмалювати їх глазур’ю. Вдалося і я «загорілася»… Моє «солодке» захоплення настільки цікаве, що, сідаючи малювати пряники, я можу втратити лік часу… (Сміється, — авт.) Скільки годин не працювала б, мені це не важко, адже коли займаєшся улюбленою справою, то це приносить лише задоволення.
Створювати смачну красу, запевняє пані Оксана, неважко. Трішки терпіння, наполегливості, дрібку фантазії — і все вийде.
Рецепт імбирних пряників використовую класичний і начебто стандартний, але я багато експериментувала, перш ніж вивела власну «універсальну» формулу. Класика в моїх пряниках — це інгредієнти, які потрібні для тіста: борошно, масло, мед, імбир… Інгредієнти усі лише натуральні, а за рахунок того, що мед є природним консервантом, ці пряники дуже довго зберігаються, навіть через рік після виготовлення вони придатні до вживання і залишаються смачними. Хоча більшість моїх замовників кажуть, що таку красу їм просто-напросто шкода їсти… (Сміється, — авт.) Але найважливіше, на мій погляд, — виготовляти пряники з гарним настроєм та вкладати у них часточку своєї душі…
Чарівниця Країни пряникових чудес
— Секрет приготування солодких шедеврів простий: замісити тісто, розкачати і вирізати полотно майбутньої пряникової картини. Далі в духовку — підрум’янитися, а як охолоне “імбирне полотно” — можна і розписувати. Якщо композиція, яку хочу намалювати, досить складна, до того, як зробити малюнок на прянику, я його промальовую на папері. Кожна деталь на картинах-пряниках — від очей і до ґудзиків на одязі — промальована вручну, з різними відтінками і кольорами. Глазур також має класичні інгредієнти: білок та цукрова пудра, але є дуже багато моментів у процесі приготування, які потрібно спробувати, побачити, поекспериментувати, а тоді вже робити. Щоб малювати кольоровою глазур’ю, потрібні також кондитерські барвники: я використовую спеціальні харчові гелеві барвники, які не викликають алергії та безпечні навіть для маленьких діток.
Нанесення глазурі та малюнків вимагає чимало часу, — зазначає пані Оксана, — адже потрібно, аби кожен елемент картинки підсихав. Якщо ж нанести весь малюнок відразу, всі кольори можуть розтектися. Найбільш копіткі пряникові картини я малювала і по три-чотири дні у кілька «заходів»… Проте якщо вже «набити руку» і мати певний досвід, то робота піде, як по маслу… Якісь сюжети я знаходжу на листівках, ілюстраціях, але загалом намагаюся робити щось своє.
З часом у мене з’явилися перші замовлення: люди просили розмалювати пряники, аби вислати їх друзям чи родичам за кордон, «тематичні» — скажімо, на День Валентина чи Великдень, або до певної святкової події. Коли бралася висилати пряники аж за океан — до США чи Японії, спершу хвилювалася, чи такий доволі крихкий продукт добереться туди цілим-неушкодженим, проте хвилювання виявилися марними, і нині мої «пряникові» картини тішать око наших земляків за кордоном!
І найголовніше: розпис пряників — це особливий вид мистецтва й відпочинок для душі, який раджу всім спробувати! Мені дуже цікаво проводити майстер-класи для діток: смачні та пахучі медово-імбирні пряники, намальовані ними, приносять в дім казкову атмосферу та святкові емоції. Скажімо, нещодавно я проводила майстер-класи для учнів у ЗОШ №16: дітям усе чудово вдавалося, усім сподобалося, а розмальовані ними смаколики-пряники поїхали на Схід до наших солдатів…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Оксана Летіна, художниця