Варто визнати, що стратегія на відрив України від імперії та її рух до європейського дому реалізується ним системно. У цьому процесі внесення змін до Конституції щодо євроатлантичної інтеграції — лише одна з віх.

Україна зробила перший крок до оформлення своїх європейських і євроатлантичних прагнень на рівні Конституції. За президентський законопроект щодо внесення змін до Основного Закону віддали голоси 311 депутатів, затвердивши його у першому читанні. Це означає, що політична воля для ухвалення конституційних змін є, і остаточне голосування за них, що має відбутися у лютому, обіцяє бути успішним.
У своєму виступі з парламентської трибуни президент охарактеризував свою ініціативу як запобіжник проти будь-яких спроб реваншу проросійських сил. Тепер напрямок на співпрацю з ЄС та НАТО прописано у законі про засади зовнішньої та внутрішньої політики, і він може бути легко змінений, наприклад, одним з наступних складів парламенту. “Цю гойдалку, коли фундаментальний закон правиться сюди-туди простою більшістю голосів, слід зламати. І ми це зробимо поправками до Конституції”, — заявив Порошенко.
“Ми маємо гарантувати всі разом невідворотність європейського та євроатлантичного курсу. Це – наша з вами відповідальність перед теперішніми і майбутніми поколіннями”, — додав президент.
Глава держави також висловив упевненість у тому, що якби Україна входила до НАТО, про анексію Криму та окупацію частини Донбасу мова б не йшла. Проте, за його словами, шанс підписати План щодо членства в Альянсі було згаяно у 2009 році, до чого доклалися й деякі українські політики — хтось відверто саботуючи та влаштовуючи акції протесту, а хтось зовні висловлював підтримку, а потай посилав сигнали європейським політикам — Україна, мовляв, ще не готова.
Фактично, починаючи з 2014 року, Порошенку довелося вибудовувати співпрацю як з НАТО, так і з ЄС заново, і за значно складніших обставин — після початку агресії РФ проти України, яка ведеться на багатьох фронтах — суто військовому, інформаційному, економічному.
Так, з 2014 року Росія закрила свій ринок для українських товаровиробників, а це складало третину українського експорту. “Наскільки руйнівним очікувала Росія запровадження ембарго. І на сьогоднішній день ми демонструємо – Україна за ці чотири роки кардинально змінила напрямки роботи промисловості. Переорієнтувала експорт. І наша співпраця, і поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Європейським Союзом повністю себе виправдала”, — заявив Порошенко. Він підкреслив, що експорт української продукції до Євросоюзу торік зріс на 30%, а цього року – ще на 16%. У 2013 році частка Європейського Союзу у торговельному балансі складала лише 25%, а нині – 42%.
Співпраця з НАТО упродовж чотирьох з половиною років вийшла на рівень, який є найвищим серед країн, що не входять до Альянсу. “Україна реалізує амбітну програму переходу від радянських до натовських стандартів в усіх сферах військового будівництва – шляхом безпрецедентної кількості спільних навчань, виконання річних національних програм, досягнення сумісності всього сектора безпеки та оборони”, — сказав президент.
Зрештою, саме українська армія сьогодні настільки наростила м’язи і отримала величезний досвід протидії зазіханням Росії у реальних боях, що і натовським спецам є чому навчитись в українських бійців.
“Геть від Москви! Дайош Європу!” — ці слова відомого українського письменника Миколи Хвильового останнім часом стали улюбленими для діючого президента, і варто визнати, що стратегія на відрив України від імперії та її рух до європейського дому реалізується ним системно. У цьому процесі внесення змін до Конституції щодо євроатлантичної інтеграції — лише одна з віх.
За час його повноважень проведено декомунізацію, у рамках якої перейменовано майже тисячу населених пунктів та демонтовано 2,5 тисячі радянських пам’яток. Розірвано договір про дружбу з Росією, Україна вийшла з СНД. Натомість Порошенко домігся безвізового режиму з ЄС, яким користуються мільйони людей, особливо молодь, яка вже ніколи не захоче повернення до “русского мира”.
Рішення про надання Томосу Українській церкві взагалі увійде до історії, тому що такі події символізують злам епох. Хоча треба сказати, що ми вже є свідками дивовижних історичних перетворень.
Пророчі слова Степана Бандери “Прийде час, коли один скаже “Слава Україні”, і мільйони відповідатимуть “Героям слава!», справджуються саме тепер, тому що українське історичне вітання указом президента запроваджено у Збройних силах.
Отже, внесення змін до Основного Закону може лише дооформити, резюмувати працю з відновлення української ідентичності, української історичної пам’яті, яку здійснює Порошенко за час своєї каденції. І це надзвичайно важливо — закріпити зміни, які відбуваються в Україні, у правовій площині.

Олександр Леонов, політичний експерт