Створення Західноукраїнської Народної Республіки заклало основи для возз’єднання всіх українських земель в одній Українській державі, і сьогодні треба пам’ятати про внесок наших пращурів в ідею творення України. Про це наголошує міський голова Тернополя Сергій Надал, розмірковуючи про значимість цієї події для читачів “НОВОЇ…”:

— 1 листопада майже сто років тому на території Галичини, Північної Буковини та українських повітів Закарпаття постала Західноукраїнська Народна Республіка. Був сформований уряд — Державний секретаріат на чолі з Костем Левицьким, обраний Президент Євген Петрушевич, проголошена конституція ЗУНР – “Тимчасовий Основний закон”, яка затвердила демократичні засади, зокрема, закріплювалося верховенство народу, право голосу мали всі, незважаючи на стать та національність. ЗУНР як справжня держава затвердила також свої символи: герб та синьо-жовтий прапор, який, до речі, створив студент Тернопільської гімназії Олег Лошнів.

Українська держава, однак,  на західних теренах проіснувала недовго. З перших же днів існування вона змушена була оборонятися від поляків і створила власне військо — Українську Галицьку Армію. Це був спалах споконвічного прагнення українців, розділених між різними поневолювачами, жити в єдиній державі. Незважаючи на поразку ЗУНР у 1919 році, творці та лідери західно-
української революції все ж зберегли для нащадків українську територію. Світ побачив, що є окрема державницька нація — українці. Саме існування ЗУНР стало головною причиною, чому українські Галичину, Буковину та Закарпаття, незважаючи на претензії інших держав, надалі на міжнародному рівні вважали українською територією, а їх тимчасова належність до інших країн дозволялася лише на основі широкої автономії, якої, щоправда, ніколи практично не було.

Нині можна впевнено стверджувати, що без боротьби Української Галицької Армії, територія сучасної України була б на 20 % меншою, а самовіддана боротьба керівництва ЗУНР врятувала українську Галичину. Без ЗУНР не було б Незалежної України у сучасних кордонах. Ще більше значення має ідеологічно-виховне значення ЗУНР для наступних поколінь.  На переказах про українську державність, на історичних документах минулого зросло ціле покоління українців, яке пізніше створило основу Української Повстанської Армії. Про досвід державності минулого згадували ті, хто відновлював Українську державу на початку 1990-их. Героїчний приклад самовідданої боротьби надихає героїв сучасності.

Отож сьогодні всі разом згадаймо тих, хто вставав за Україну у складні часи, коли, здавалося, не було навіть шансу на перемогу. Ці люди розуміли, що їхня боротьба — за майбутнє. Хай ця пам’ять живе вічно у серцях українців. Хай вона допомагає виховувати молоде патріотичне покоління. Українці мають завжди усвідомлювати, що їхня головна риса — це самоповага і здатність творити неможливе, коли йдеться про свою державу і свою Батьківщину.